САП вважає, що бізнес Курченка був доброчесним орендарем в аеропорту "Бориспіль", – адвокат Масі Найєм

Фото: avianews.com

На засіданні у Вищому антикорупційному суді прокурор САП поставив в вину екс-керівнику міжнародного аеропорту "Бориспіль", що той розірвав договірні відносини з орендарем з бізнес-орбіти Сергія Курченка.

Про це у Facebook заявив Масі Найєм, адвокат юридичної компанії "Міллер", яка представляє інтереси Євгена Дихне (з 2014 р. в.о. гендиректора, з 2017 р. перший заступник керівника аеропорту).

Як пише адвокат, з 2012 року Сергій Курченко, олігарх часів Януковича, орендував декілька площ в приміщені МА "Бориспіль" – через одну із компаній з UMH group. Після Революції Гідності в.о. директора аеропорту призначили Євгена Дихне.

"СБУ почало свою неофіційну комунікацію щодо холдингу Курченка. Тобто усіляко припрошували Дихне, аби "ларьки Курченка" прибрали з аеропорту. Думаю, пройшло не так багато часу, аби пам’ятати, який був суспільний запит на припинення бізнесів одіозного проросійського олігарха в Україні. З огляду на це, та й на власні переконання, Євген і сам був радий, без тиску СБУ, видворити компанію з аеропорту після закінчення договору оренди. Упустимо лірику, що на останньому засіданні у Вищому антикорупційному суді шановний прокурор САП цей факт поставив йому в вину: буцімто прибрав бідного доброчесного орендаря, щоб нібито завести когось зі своїх", – наголосив Масі Найєм.

Як повідомляють на офіційній сторінці юркомпанії "Міллер" про деталі справи, мова йде про розірвання договірних відносин з ТОВ "Преса-Трейд" (з холдингу UMH group Сергія Курченко), яка орендувала в аеропорту площі під кіоски з пресою.

"Суть обвинувачення Євгенія Дихне… в тому, що вони укладали попередні договори оренди з метою, щоб приміщення не простоювали, поки Регіональне відділення Фонду державного майна проводитиме конкурс на оренду цих приміщень", – кажуть в юркомпанії.

За інформацією адвокатів, такі договори звична практика, поки Фонд по два роки обирав орендарів. Після того як приміщення було звільнене від "Преса-Трейд", його за попереднім договором до завершення конкурсних процедур Фонду державного майна почало використовувати інше підприємство.

"Договір з ТОВ "Преса-Трейд" закінчився в жовтні 2015 року. Аеропорт не виселяв їх ще три місяці, оскільки інших магазинів з пресою в терміналі аеропорту не було. Вимогу про звільнення приміщення керівництво аеропорту надіслало лиш тоді, коли оренду для бізнеса Курченко не погодили Міністерство інфраструктури та Фонд держмайна. Разом з тим, наступний орендар звернувся з приводу оренди цих приміщень аж у квітні 2016 року", – заявили в "Міллер".

Нагадаємо, що у червні 2017 року Генпрокуратура склала Сергію Курченку письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за 9 статтями Кримінального кодексу України. Зокрема йому інкримінувалось створення злочинної організації та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. У травні 2018 року президент України рішенням РНБО застосував до Курченка економічні та обмежувальні санкції. У березні 2021 року дію цих санкцій було продовжено безстроково. Крім того, на бізнес UMH суди накладали арешт для забезпечення можливої конфіскації майна у справах проти Сергія Курченка.

Євгеній Дихне очолив міжнародний аеропорт "Бориспіль" у 2014 році. Згідно фінансовій звітності за міжнародними стандартами, вже у 2015 році прибуток держпідприємства склав 540 млн грн., тоді як в 2014 році був зафіксований збиток в 513,3 млн грн, а в 2013 році – збиток в 77,4 млн грн.

Як писали ЗМІ, 14 червня 2021 року НАБУ вручило Дихне обвинувальний акт за начебто зловживання владою та службовим становищем у 2014-2019 роках. Його звинувачують у тому, що коли він був в. о. директора МА "Бориспіль", начебто всупереч інтересам служби підписував попередні договори оренди, завдяки яким орендарі мали змогу користуватися приміщеннями та надавати послуги пасажирам аеропорту, поки Фонд державного майна зволікав зі своїми процедурами.

Як коментували економічні експерти, претензії до колишнього директора аеропорту "Бориспіль" з боку правоохоронців є наслідком застарілого законодавства, яке регулює відносини оренди.