Повноваження для Зеленського. Звідки взялася ідея про перехід України до президентської республіки

Перший заступник голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко повідомив, що зараз тестується модель переходу до президентської держави.

"Ми зараз тестуємо модель переходу від парламентсько-президентської держави до президентської, з сильним президентом", – передає слова політика депутат Київської міської ради Вікторія Пташник (Європейська солідарність).

Саме Пташник стала першою, хто повідомив про плани чинної влади піти на такі зміни форми державного правління. Де, ким та яким чином тестується цей перехід політик не повідомила.

Натомість Корнієнко на своїй сторінці у Facebook пояснив, що він не говорив нічого про президентську республіку, мовляв, його слова невірно інтерпретували й передали. Політик уточнив, що мав на увазі "тестування зсуву нашої моделі держуправління в бік більш сильного президента, що пояснюється воєнним станом".

Варто відзначити, що це уточнення він зробив після того, як у соцмережах набирала обертів "чергова зрада" щодо планів влади.

Яка форма правління в Україні

Для початку потрібно зауважити, що в Конституції України немає жодного слова про форму правління в країні. Згідно з Основним законом, Україна є республікою. Крім того, там говориться, що ніхто не може узурпувати владу.

Жодних згадок про президентську чи парламентську форму правління там немає. Ці терміни було вигадано політичними експертами та журналістами для більш зручного пояснення повноважень президента в залежності від змін до Конституції. Йдеться ось про що.

В першій редакції Конституції 1996 року, голова держави за згодою Верховної Ради призначав прем'єр-міністра, а за поданням прем’єра — членів Кабінету міністрів та керівників органів виконавчої влади.

Після Помаранчевої революції у 2004 році відбулася конституційна реформа, після якої повноваження щодо призначення премʼєр-міністра та уряду було передано коаліції депутатських фракцій. Тобто, президент втратив можливість формувати уряд (крім посад міністрів оборони та закордонних справ). Вже за шість років, під час президентства Віктора Януковича, Конституційний Суд України скасував реформу, повернувши редакцію 1996 року та повноваження голові держави. Зворотні зміни відбулися вже у 2014 році, під час Революції гідності. Тоді Янукович втратив не лише повноваження, а й владу і вимушений був втекти з України. На сьогодні в Україні діє редакція Конституції від 2004 року, з обмеженими повноваженнями президента.

Для того, щоб змінити повноваження президента чи парламенту потрібно вносити зміни до Основного закону. Під час воєнного стану в країні це заборонено законом.

Звідки взялася ідея президентської республіки

Опитані Фокусом експерти дотримуються версії, що слова Корнієнка дійсно були невірно інтерпретовані. Подібні ініціативи від влади під час війни і фактичної політичної кризи в країні матимуть погані наслідки для держави.

"Я думаю в Слузі народу і оточенні президента добре розуміють до чого може призвести спроба узурпації влади, приклади в нашій історії були нещодавно. Тому, мені здається, що Корнієнко, дійсно неправильно виразився, а його не так зрозуміли. Не потрібно шукати якихось конспірологій чи теорій змов", — говорить Фокусу політтехнолог Олексій Голобуцький.

За його словами, такі питання обовʼязково потрібно обговорювати в суспільстві, а не тестувати на закритих сесіях. Народу дійсно може здаватися, що чим менше людей у владі, тим краще – менше зловживань і корупції. Але, на жаль, це не так – проблема не в кількості народних депутатів чи службовців.

Політолог Петро Олещук припускає, що Корнієнко мав на увазі, що у нас де-факто президентська республіка, адже крім власних законних повноважень, він має монобільшість в парламенті, на який може опиратися. Тобто центр влади, все-таки перемістився до президента.

"На мою думку, це опозиція, від "нічого робити" вирішила розкрутити політичний скандал, про який всі забудуть вже завтра, оскільки з’явиться нова "зрада". Щоб там не казали, але Зеленський тонко відчуває суспільні настрої та реагує на них. Тому "продати" цю ідею про підсилення президента буде надто складно. Подібні ініціативи мають йти знизу, через бажання народу, з відповідними дискусіями, а не спускання з гори", — пояснює він Фокусу.

Експерт нагадує, що будь-які зміни потрібно ініціювати, пройти всі процедурні питання, а потім вносити зміни в Основний закон. Зараз робити цього ніхто не буде – під час воєнного стану, це заборонено. Після війни також не будуть, адже країну чекають вибори парламенту та президента. Там буде завдання прямої й безпосередньої боротьби за владу, а не думки про сильного президента.

Такої ж думки й політолог Олег Пастернак, він запевняє, що змінювати Конституцію України ніхто не буде ні зараз, ні пізніше. До того, для західних партнерів такі переміни є зовсім неприйнятними — в демократичній політичній системі повинна працювати система стримувань і противаг.

"Я схиляюся до думки, що це штучне збурення теми, щоб дослідити думку наскільки суспільство може сприймати цю тему. Такий собі мікротаргетинг – хто підтримує, а хто проти цього. Дискусія не має жодного практичного змісту, тому треба шукати, кому це може бути цікавим – опозиції чи владі. У випадку влади — подивитися як на це зреагує опозиція, як ця тема піде далі. В іншому випадку – створити якнайбільше "зради", адже дуже маніпулятивно і викривлено подаються тези Корнієнка", — розмірковує в розмові з Фокусом Пастернак.

Варто нагадати, що представники влади не вперше говорять про посилення повноважень президента. У 2021 році секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов в інтерв’ю РБК-Україна розповідав, що країні за формою правління краще було б бути президентською республікою, а не парламентсько-президентською. Свою думку він аргументував тим, що парламентсько-президентські республіки можуть існувати, але в умовах, коли є вже усталена демократія, яка має своє коріння, для цього повинні пройти століття. Після критики опозиційних політичних сил та журналістів про цю ідею забули.