Зв'язок російських спортсменів і війни в Україні: чому РФ не мають допускати до Олімпіади-2024

Наприкінці січня Міжнародний олімпійський комітет повідомив, що розгляне питання допуску російських та білоруських спортсменів на Олімпіаду-2024 у Парижі. Ідея зробити це сприяла хвилі критики як в Україні, так і в усьому світі. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснив, чому навіть виступ спортсменів країн-агресорок під нейтральним прапорами не може бути виправданням, передає Obozrevatel.

Росія використовує спорт як черговий інструмент для досягнення власних політичних цілей. Операції під чужим прапором це звична стратегія експансії для Кремля. Слід розуміти, що більшість олімпійців від Росії це офіцери збройних сил чи інших силових структур. Вони часто є членами "Динамо" чи Центрального спортивного клубу Армії, які, зі свого боку, засновані ФСБ, Росгвардією та МВС РФ. До речі, останні беруть безпосередню участь у війні проти України на рівні з військовими.

Тут можна зробити невеликий підрахунок. На Олімпіаді в Пекіні в 2022 році росіяни здобули 32 медалі. Загалом 88% від усіх них належать військовослужбовцям з "Динамо" та ЦСКА. На літній Олімпіаді в Токіо в 2021 році ЦСКА та "Динамо" забрали всі медалі російської збірної.

У МОК мають знати, що в РФ майже немає спортсменів, які не були б вмонтовані у військову машину. Навіть тренери та інструктори мають військові посади в країні-агресорці.

Наприклад, дворазова олімпійська чемпіонка Ісинбаєва отримувала чергове військове звання від Сергія Шойгу. У тому ж 2015 році підписала п'ятирічний контракт з ЦСКА. До цього дня вона є членом МОК Росії.

У серпні 2016 року олімпійська чемпіонка Ісинбаєва брала участь у пропагандистській кампанії (зарядка для російських військових у Сирії).

Пропагандистська кампанія проходила саме тоді, коли російські війська рівняли Алеппо та його мешканців із землею. Вже у вересні 2016 року, тобто через місяць після цього, генеральний секретар ООН Пан Гі Мун засудив режим Асада в Сирії та воєнні злочини Росії там. І це також при тому, що Олімпійська хартія декларує, що ґрунтується на загальних етичних принципах і ставить за мету встановлення спорту на службу гармонійного розвитку людства, сприяє створенню мирного суспільства тощо.

Також Європарламент вже ухвалив резолюцію, де визнав РФ державою-спонсоркою тероризму. Її перемоги на Олімпіаді слугують підтримці терористичної активності Кремля.

Путінський режим забороняє росіянам протестувати проти війни. Отже, спортсмени, які повернуться в Росію після змагань, автоматично ставатимуть як мінімум, мовчазними співучасниками злочинів режиму через неможливість виступити проти. Інші олімпійці, як офіцери, підкоряються наказам свого злочинного командування, які для них важливіші за олімпійські принципи.

У підтримці війни вже взяли участь олімпійці: лижник Большунов, художні гімнастки сестри Аверіни, плавець Рилов, гімнастка Листунова та інші призери. Вони виступили на пропагандистському мітингу в Лужниках в березні 2022 року, де виступав Путін. Ця подія фактично була зроблена з нагоди повномасштабного нападу на Україну кількома тижнями раніше. Ведучим був ніхто інший як спортивний телеведучий Губернієв, який кілька десятиліть працював коментатором Олімпійських ігор.

До речі, армієць Микита Нагорний, чемпіон Олімпіади-2021, очолює дитячо-юнацьку військово-патріотичну організацію "Юнармія", яка є структурою Міноборони Росії.

У 2014 році ФСБ була ганебно викрита під час спроби підміни допінгових проб російських спортсменів. У 2021 році російський федеральний канал вимкнув трансляцію церемонії у момент, коли збірна України проходила на відкритті зі своїм прапором. Є й інші більш ганебні способи Росії обійти справедливість у змаганнях. Наприклад, вбивство 184 українських спортсменів, які ніколи вже не виступатимуть на Олімпіадах.

Олімпійський рух Росії є політизованим та мілітаризованим. Він несе терористичну загрозу, тож не можна до міжнародних змагань допускати тих, хто цій загрозі сприяє. Спортсмени також несуть певну частку відповідальності за злочини Кремля в Україні. МОК не може вдавати, що нічого не відбувається.