Чому beach soccer недооцінений на світовому рівні: позиція гравця збірної України

В Україні розвитком цієї дисципліни займається Асоціація пляжного футболу, яка була створена у 2003 році. Попри національне та міжнародне визнання, beach soccer залишається недооціненим на світовому рівні у порівнянні з класичною грою в м’яч.

Про пляжний футбол в Україні та світі, та чи справді цей вид спорту лишається в тіні говоримо з Костянтином Макеєвим – ексгравцем національної збірної.

Стереотипи про пляжний футбол

Костянтин вважає, що beach soccer ще потрібен час для зростання, тому що він як професійний вид спорту почав активно розвиватися значно пізніше ніж класичний. «На мою думку, головна причина популярності звичайного футболу полягає в тому, що він має понад столітню історію розвитку, величезну інфраструктуру, багатомільйонну аудиторію та потужну фінансову підтримку по всьому світу».

Спортсмен каже, що навколо beach soccer сьогодні існує кілька стереотипів, які часто викривлюють уявлення про цей вид спорту та заважають його розвитку у світі. Багато людей сприймають пляжний футбол лише як розвагу або різновид відпочинку біля води, а не як повноцінний професійний вид спорту. «Насправді ж це надзвичайно складна дисципліна, яка вимагає високого рівня фізичної підготовки, технічної майстерності, тактичного мислення та психологічної стійкості» – каже він.

Ще один поширений стереотип, що в пляжний футбол приходять лише ті, кому не вдалося реалізувати себе в класичному. Хоча насправді багато гравців свідомо обирають цей вид спорту, тому що він унікальний, динамічний та видовищний. «Я переконаний, що ці стереотипи зникнуть якщо люди будуть бачити матчі високого рівня та познайомляться з пляжним футболом ближче, тоді цей вид спорту отримає заслужене визнання та популярність».

Підготовка гравця

Костянтин каже, що люди найбільше недооцінюють у пляжному футболі складність фізичної підготовки. З боку може здаватися, що це просто гра на піску, але насправді фізичні навантаження тут надзвичайно важкі. «Щоб бути конкурентоспроможними на високому рівні, ми починаємо підготовку до турнірів за кілька місяців, закладаючи потужний фундамент фізичної форми. Якщо цей фундамент не підготувати завчасно, то під час гри це стає помітно практично одразу. Пляжний футбол не пробачає недостатньої фізичної готовності, адже кожен рух, ривок і кожне єдиноборство на піску потребують значно більше сил, ніж здається».

Макеєв сформував таке бачення, спираючись на власний спортивний досвід. З 2016 до 2022 року він був гравцем національної збірної з пляжного футболу. У 2023-2024 роках зіграв 19 матчів та забив 9 голів за клуб FBS Kolbudy у Польщі. Брав участь у змаганнях в Україні та за кордоном. До цього чоловік був футзалістом (спортсмен, який грає у футзал – командну гру в залі з меншим м'ячем та на твердому покритті). Це дозволяє йому порівнювати специфіку тренувального процесу та рівень навантажень у цих видах спорту.

Пляжний футбол в Україні

Костянтин каже, що сьогодні основним центром пляжного футболу в Україні залишається Київ. Однак по всій країні є багато талановитих дітей та молодих спортсменів, які могли б реалізувати себе в цьому виді спорту.

«Я переконаний, що головним напрямком розвитку пляжного футболу в Україні є його популяризація та розширення географії. Для цього необхідно розвивати інфраструктуру: будувати сучасні майданчики та стадіони для пляжного футболу в різних регіонах країни, проводити більше турнірів на місцевому рівні».

Макеєв наголошує, що важливо показати спортсменам реальні перспективи їх розвитку. Коли до національної збірної потраплятимуть гравці не лише зі столиці, а й з усієї України, це стане потужною мотивацією для нового покоління.

«На мою думку, ще одним ефективним способом популяризації пляжного футболу в Україні є розвиток дитячих і юнацьких турнірів. Особливо це актуально в літній період, коли у дітей канікули та вони мають більше можливостей долучатися до спорту. Саме з дитячого віку формується любов до гри й в майбутньому саме з них можуть вирости професійні спортсмени та гравці національної збірної».

Майбутнє beach soccer

Костянтин каже, що серед світових лідерів у пляжному футболі еталоном впродовж багатьох років залишається збірна Бразилії. Також стабільно високий рівень демонструють збірні Португалії та Іспанії. Команди Таїті та Ірану відомі своїм нестандартним, технічним та видовищним стилем гри.

«Україна могла б перейняти у цих країн системний підхід до розвитку пляжного футболу. Основою цього підходу є якісна інфраструктура, популяризація виду спорту та велика кількість змагань. Чим більше проводиться внутрішніх і міжнародних турнірів, тим більше можливостей гравці отримують для розвитку та набуття досвіду у матчах проти найсильніших суперників. Саме така постійна конкуренція дозволяє командам прогресувати, підвищувати свій рівень і переймати найкращі світові практики» – переконаний спортсмен.

Не менш важливу роль відіграє популяризація через засоби масової інформації. Телевізійні трансляції, висвітлення турнірів у медіа, активність у соціальних мережах та підтримка з боку спортивних журналістів допоможуть залучити нових уболівальників і зробити пляжний футбол більш впізнаваним та популярним серед широкої аудиторії.

Макеєв впевнений, що Україна має всі передумови, щоб стабільно входити до п’ятірки найсильніших збірних світу з пляжного футболу. «Хотілося б, щоб у найближчі роки наша збірна стала чемпіоном світу. Вважаю, що за умови грамотного управління, якісної організації, розвитку інфраструктури та постійної підтримки спортсменів ця мета є цілком реальною. Наш пляжний футбол має для цього і талант, і потенціал».