Майже як у людей. Оси в ізоляції втрачають здатність розпізнавати обличчя

Доведено, що паперові оси (Polistes fuscatus) розпізнають яскраво забарвлені "обличчя" інших своїх родичів. Але вони втрачають цю здатність, якщо їх вирощувати окремо від інших ос. Здатність ос запам'ятовувати обличчя схожа на людську, але відрізняється від такого ж уміння в інших громадських комах. Про це повідомляє Phys.org.

Дослідження вчених з Мічиганського університету показало, що, коли дорослі оси на самоті, області їхнього мозку, пов'язані з розпізнаванням кольорових візерунків і форм, менше розвинені, ніж у їхніх однолітків, які жили з іншими осами.

Учені перевіряли вплив дорослішання і соціального досвіду на розвиток мозку ос, приділяючи особливу увагу областям, які беруть участь у візуальній і нюховій обробці, оскільки паперові оси також розпізнають одне одного через запахи і хімічний зв'язок.

"В ос простий звичайний мозок комахи, завдяки якому ми можемо зрозуміти, як працюють нейронні ланцюги і як соціальну взаємодію формує мозок", — говорить учений Майкл Шихан.

Також дослідження Шихана показало, наскільки добре і швидко оси розпізнають обличчя, а також прості форми і колірні візерунки. Дослідження довело, що оси втрачають здатність розпізнавати обличчя, коли їх вирощують в ізоляції, а не в гніздах.

Паперові оси, котрі мешкають на сході США, живуть меншими колоніями (до декількох сотень особин), ніж медоносні бджоли (десятки тисяч). Крім того, на відміну від бджіл, у яких у вуликах одна матка, у паперових ос може бути їх кілька. Щовесни майбутні королеви можуть об'єднуватися в невеликі групи, які працюють разом. Проте, у колоніях є соціальна ієрархія і конкуренція. Домінувальна матка монополізує кладку яєць, а підлеглі королеви виконують більшу частину роботи. Підлеглі можуть покинути гніздо, щоб створити свою власну колонію, якщо вони вважають, що умови співпраці несправедливі.