Спадщина Чорнобиля. У дітей чорнобильців не знайшли мутацій ДНК, викликаних радіацією

Ці дані показує перше дослідження скринінгу генів дітей, чиї батьки були залучені для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Всі учасники дослідження, зачаті після катастрофи і народилися в період з 1987 по 2002 рік, пройшли скринінг всіх геномів. Вчені не виявили у дітей мутацій, пов'язаних з впливом радіації на їх батьків, повідомляє BBC.

Дослідження було проведено професором Мередіт Йегер з Національного інституту раку США в Меріленді. У центрі уваги були діти робітників, які були залучені для допомоги в очищенні сильно забрудненої зони навколо АЕС, а також діти евакуйованих з покинутого міста Прип'ять та інших населених пунктів в 70-кілометровій зоні навколо нього.

Доктор Стівен Чанок, також з Національного інституту раку, каже, що дослідницька група набирала цілі родини, щоб вчені могли порівняти ДНК матері, батька і дитини.

"Тут ми не дивимося на те, що трапилося з тими дітьми, які були в утробі матері під час аварії, ми дивимося на те, що називається мутаціями de novo", — говорить учений.

Це нові мутації в ДНК — вони випадковим чином виникають в яйцеклітині або сперматозоїді. Залежно від того, де в генетичному проекті дитини виникає мутація, вона може або не мати ніякого впливу, або бути причиною генетичного захворювання.

"У кожному поколінні відбувається близько 50-100 таких мутацій — і вони випадкові", — говорить Стівен Чанок. "У певному сенсі вони є будівельними блоками еволюції".

"Ми досліджували геноми матері і батька, а потім дитину. І ми витратили ще дев'ять місяців на пошук будь-якого сигналу — в числі цих мутацій — який був би пов'язаний з радіаційним впливом на батьків. Ми не змогли нічого знайти", — стверджує Стівен Чанок.

За словами вчених, це означає, що вплив радіації на організм батьків не впливає на дітей, які будуть зачаті в майбутньому.

Професор Джеррі Томас з Імперського коледжу Лондона витратила десятиліття на вивчення біології раку, особливо пухлин, які пов'язані з ушкодженнями від радіації. Вона каже, що це нове дослідження було першим, яке продемонструвало, що "навіть коли люди піддавалися відносно високим дозам радіації — це не впливало на їх майбутніх дітей".

"Багато боялися мати дітей після атомних бомбардувань в Нагасакі та Хіросімі", — говорить професор Джеррі Томас. "Також були ті, хто боявся мати дітей після аварії на Фукусімі, тому що вони думали, що їхня дитина постраждає від радіації, якої вони зазнали".

Професор Томас не брала участі в дослідженні геному. Вона та її колеги провели ще одне дослідження раку, пов'язане з Чорнобилем. Вони вивчали рак щитовидної залози, тому що відомо, що ядерна аварія викликала близько 5000 випадків цього виду раку. Переважно люди пройшли курс лікування і стали здорові.

Після аварії на ЧАЕС влада не змогла запобігти продажу зараженого молока в регіоні. Багато з тих, хто в той час були дітьми, пили його, отримуючи великі дози радіоактивного йоду, який потрапив у навколишнє середовище з пошкодженого реактора.

"Ми виявили, що немає ніякої різниці між раком щитовидної залози, викликаним чорнобильською радіацією, і будь-яким іншим раком щитовидної залози", — говорить професор Томас.

"Так що не існує "демонічної пухлини", що виходить із Чорнобиля, яку ми не змогли б вилікувати — ми можемо точно так само, як ми лікуємо інші випадки".