Повноліття цивілізації: скільки часу залишилося людству

Фізик-теоретик, професор природничих наук Гарвардського університету та популяризатор науки Аві Леб вважає, що людство є свідком власного повноліття як виду.

"Зараз ми є свідками повноліття нашої технологічної ери. Ймовірно, ми проживемо ще кілька століть, але не довше. Таким є статистичний вердикт, але чи можемо ми уникнути такої долі?" — пише Аві Леб у своїй колонці для Scientific American.

За словами вченого, свобода волі передбачає, що люди можуть реагувати на дедалі гірші умови, відтермінувавши вимирання на більш тривалий термін, ніж кілька століть. Розумна державна політика могла б знизити ризик технологічних катастроф, пов'язаних зі зміною клімату, пандеміями або війнами.

"Невідомо, чи дійсно політики зможуть відповісти на виклики, які чекають попереду. Люди не вміють справлятися з ризиками, з якими стикаються вперше, що підтверджується політикою зміни клімату", — зазначає автор.

І це повертає до фаталістичної точки зору. Стандартна модель фізики передбачає, що всі ми складаємося з елементарних частинок. Як і ці системи, ми не володіємо свободою волі на фундаментальному рівні, тому що всі наші частинки і їх взаємодія підкорюються законам фізики. З цієї точки зору, наша інтерпретація "свободи волі" містить в собі змінні, пов'язані зі складним набором обставин, що впливають на дії людини. Такі змінні значні в масштабі окремої людини, але усереднюються під час роботи з великою вибіркою. Можливо, доля цивілізації в цілому визначається нашим минулим у неминучому статистичному сенсі, каже професор Гарварда.

"Прогноз того, скільки часу залишилося в людства, можна було б вивести, спираючись на статистичну інформацію про долю цивілізацій, подібних до нашої, які жили в аналогічних умовах", — підкреслює Леб.

Більшість зірок утворилися мільярди років до Сонця і, можливо, сприяли розвитку технологічних цивілізацій, які наразі загинули. Леб вважає, що з історичними даними про тривалість життя інших цивілізацій, вчені могли б розрахувати час існування і нашої цивілізації.

"В принципі, ми могли б зібрати відповідні дані, займаючись космічною археологією і досліджуючи небо в пошуках мертвих цивілізацій. Це передбачало б, що доля нашої цивілізації продиктована фізичними обмеженнями", — додає вчений.

Але навіть в цьому випадку людство може кинути виклик своїй долі. Наприклад, шанси на виживання виду можуть збільшитися, якщо частина людей зможе покинути Землю. Нині "всі яйця знаходяться в одному кошику", зазначає Леб. Подорож у космос дасть людям перевагу для порятунку цивілізації від будь-яких катастроф на Землі. Незважаючи на те, що зараз наша планета слугує затишним будинком, зрештою, людям доведеться покинути її, оскільки Сонце, що гине, спопелить планету.

Створення безлічі людських спільнот в інших світах схоже на копіювання Біблії за допомогою друкарського верстата Гутенберга приблизно 1455 року, що запобігло втраті цінного артефакту.

"Звичайно, подорожі навіть на невеликі відстані від Землі до Марса являють серйозну небезпеку для здоров'я людини. Але подолання проблем, пов'язаних із поселенням на Марсі, поліпшить нашу здатність розпізнавати тераформовані планети навколо інших зірок на основі нашого власного досвіду", — пише автор.

Леб не заперечує, що проблеми на Землі можуть утримати людство від сміливого погляду на космічні подорожі. Багато хто може заперечити, що в людей достатньо проблем вдома, і запитати: "Навіщо витрачати дорогоцінний час і гроші на космічні місії, які не впливають на нагальні проблеми на Землі?".

"Перш ніж озброїтися таким аргументом, ми повинні зрозуміти, що рішення лише насущних проблем не дасть нам більш широкого набору навичок, необхідних для адаптації в майбутньому. Зосередившись на тимчасових подразниках ми зациклилися на ідеях, які зрештою виявляться недоречними в майбутньому. Наприклад, "як видалити кінський гній з міських вулиць" до винаходу автомобілів або "як створити мережу стаціонарних телефонних ліній" до винаходу мобільного зв'язку", — пише Леб.

Вчений вважає, що люди повинні зосередити увагу на місцевих проблемах, але також необхідне натхнення, яке розширить нашу точку зору і відкриє нові горизонти. Вузьке поле зору призводить до конфліктів, тому що лиш підсилює наші відмінності. В цей же час, більш широка перспектива сприяє співробітництву у відповідь на глобальні виклики.

"Немає нічого більш підходящого, ніж наука — гра з нескінченними сумами, яка може продовжити життя людства. Як зауважив Оскар Вайлд:" Ми всі в стічній канаві, але деякі з нас дивляться на зірки". Натхнення, почерпнуте з такої точки зору, може відвести нас далеко за межі статистичних прогнозів із сумним кінцем", — підсумував учений.