Допомогли дощі. Дрони відкрили втрачене месопотамське місто на болотах (фото)

На місці одного із найстаріших міських центрів за допомогою дистанційного зондування даних учені змогли ідентифікувати величезне месопотамське поселення під назвою Лагаш.

Колись воно складалося з 4-х болотистих островів, які з'єднували водні шляхи. Майже 5000 років тому в цій водно-болотистій місцевості, розташованій між річками Євфрат і Тигр на півдні Іраку, вже процвітало життя, пише Ancient Origins.

Однією з учасниць проєкту була Емілі Гаммер, антропологиня та археологиня з Пенсільванського університету. Вона використовувала спеціально обладнаний дрон, який допоміг здобути безцінне розуміння Лагаша — ядра однієї з найдавніших держав світу.

Дрон використовували протягом 6 місяців у 2019 році, щоб фотографувати місцевість. Отримати нові дані допомогли дощі. Вони призвели до сильного поглинання солі та соляної вологи. Це значно полегшило виявлення будівель, вулиць і водних шляхів, схованих майже на рівні землі.

Передбачається, що Лагаш був заснований між 4900 та 4600 роками, але сьогодні він відомий як Тель-аль-Хіба. Перші розкопки проводили понад 40 років тому. Тоді було встановлено, що це місце залишили люди близько 3600 років тому. Попередній аналіз інших антропологів, істориків і вчених вказує на те, що Лагаш був побудований на високих курганах на болотах і, можливо, складався з 33 невеликих болотистих островів.

"Можливо, існували різні способи розвитку Лагаша як міста болотистих островів у зв'язку з діяльністю людини та зміною навколишнього середовища", — зазначає Гаммер.

Дослідження також указують на те, що для поселення характерна щільна забудова архітектурою, яка розташовувалася на 300 гектарах. Кадри з дрона демонструють потенційні невеликі гавані, які уможливлювали пересування між різними секторами міста за допомогою човнів. З'явилися й можливі залишки колишніх мостів.

Поселення не мало географічного центру, тому сектори міста розвивали соціальні й економічні зв'язки окремо, як у Венеції. Доводять це припущення чітко окреслені стіни та вулиці на деяких островах. Вважається, що на одному з них займалися сільським господарством, а на іншому — рибалкою.

У цілому дослідження вченої Емілі Гаммер вказує на три острови поблизу Перської затоки, а також один, де домінує величезний храм. Усі вони простягаються до моря, знову підтверджуючи ідею, що Лагаш був осілим містом на водно-болотних островах.

Насамкінець, за допомогою дрона змогли виявити докази контрастних околиць, яким властивий або певний вид міського планування, або випадкове розташування. Останнє пов'язують із хвилями міграції будівельників і рабів у 4600-4350 рр. Учені вказують, що під час розквіту місто було схоже на сучасний Чикаго.

Однак, як і багато інших цивілізацій, поселення Лагаш було приречене на крах.