Викриття століття: вчений стверджує, що розгадав темну таємницю Бермудського трикутника
Дослідник вважає, що виявив щось таке, на що раніше ніхто не звертав уваги.
Таємниця Бермудського трикутника вкрита мороком — ця велика ділянка океану десятиліттями перебуває в центрі забобонів, а деякі взагалі вважають, що він є доказом існування чогось надприродного, пише BGR.
Проте вчені — люди практичні, тому їм необхідні докази. Австралійський учений із Сіднейського університету Карл Крузельницький відкидає причетність чогось надприродного, а тому поставив собі завдання знайти логічне пояснення тому, чому Бермудський трикутник виявився таким загадковим місцем.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Попри те, що протягом багатьох років це місце вважалося осередком зникнень, Крузельницький виявив, що відсоток зниклих безвісти літаків і човнів у Бермудському трикутнику такий самий, як у будь-якій іншій точці світу. Особливо враховуючи, скільки трафіку проходить через цю злощасну точку океану.
Учений узяв це відкриття за основу й тепер стверджує, що Бермудський трикутник зовсім не такий загадковий, як ми вважали десятиліттями. Ба більше, дослідник вважає, що багато зникнень і зовсім обумовлені поганою погодою або неправильними рішеннями, ухваленими людьми, у тих рейсах, яким не пощастило зникнути.
Відомо, що ця таємнича ділянка розташована в північно-західній частині Атлантичного океану. Бермудський трикутник зберігав серпанок загадковості близько 70 років, і любителі теорій змов поспішили приписати йому зв'язок із надприродним чи інопланетянами. Однак Крузельницький наполягає, що основними причинами всіх катастроф стали погода й людський чинник. Як приклад учений наводить відоме зникнення рейсу 19 у 1945 році. Йдеться про групу з п'яти бомбардувальників ВМС США, один із яких зник у Бермудському трикутнику.
Попри всілякі пошуки літака та слідів катастрофи, нічого не було знайдено, що тільки додало таємничості навколо Бермудського трикутника. Водночас учений зазначає, що серед усіх членів рейсу 19 досвідченим пілотом був лише один. Також дослідник стверджує, що пілот ухвалив неправильне рішення та нібито з'явився в день польоту з похмілля, що лише ускладнило ситуацію.
Крім того, як докази Крузельницький наводить дані про погоду в день зникнення рейсу 19. Стверджується, що в той день був шторм, а хвилі сягали висоти 4,5 метра. Дослідник також звертається до радіозапису польоту, з якого випливає, що досвідчений пілот і пілот рейсу, що зник, не змогли домовитися про те, в який бік рухатися. Також зазначається, що головний пілот групи, лейтенант Чарльз Тейлор, під час польоту вважав, що вони десь у районі Флорида-Кіс, а його компас, певно, був несправний. Він не погодився з молодшим пілотом у польоті й повернув на схід, а не на захід, можливо, забравши його далі в Атлантику.
Дослідник вважає, що одного цього прикладу достатньо, щоб зрозуміти, що в більшості зникнень у Бермудському трикутнику ключову роль відіграли погодні умови та людські помилки. Ба більше, вчений зазначає, що якщо розібрати кожен із прикладів окремо, можна знайти те, що насправді спричинило катастрофу. І це, на жаль, не надприродні сили та не інопланетяни.
Раніше Фокус писав про легендарні кораблі, які затонули або просто зникли сотні років тому.