Винні не лише вандали. Дослідники пояснюють, чому древні статуї залишилися без носа (фото)
Вандалізм відіграв значну роль у руйнуванні давньоєгипетських статуй, як і статуй з інших історичних місць. А проте це не єдине пояснення відсутності носів на цих археологічних пам'ятках.
Відсутність носів на давньоєгипетських статуях вже давно є предметом захоплення та спекуляцій, а дослідники намагаються пояснити їхню відсутність уже досить давно. Одне, однак не єдине з найпоширеніших пояснень — ерозія, спричинена суворими природними умовами, яким ці скульптури піддавалися протягом тисячоліть, пише Ancient Origins
У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Вандалізм також відіграв значну роль у руйнуванні давньоєгипетських статуй, як і статуй з інших історичних місць. Наприклад, у 2015 році статуя філософа Арістотеля біля входу в стародавній Ассос у Туреччині зазнала вандалізму: їй відрізали праву руку, а обличчя сильно спотворили.
Таке навмисне руйнування не є новим явищем; наприкінці 19-го і на початку 20-го століть багатьом археологам не вистачало сучасних інструментів і методів, доступних сьогодні, і в поспіху роблячи революційні відкриття, вони іноді завдавали значної шкоди класичним скульптурам.
Релігійні та політичні мотиви також призводили до знищення та розчленування культурних та історичних скарбів. Слід зазначити, що за акти вандалізму відповідальні особи різних релігійних переконань, зокрема християни, юдеї та мусульмани.
У деяких випадках були навмисні спроби заперечити або применшити культурне значення певних артефактів. Наприклад, деякі вчені припускають, що ранні єгиптологи навмисно стирали докази того, що Стародавній Єгипет був африканською культурою, а пізніші династії псували статуї колишніх монархів, щоб стерти або применшити їхню спадщину.
Втім, навмисне руйнування стародавніх статуй не обмежувалося Стародавнім Єгиптом: у Греції та Римі багато кам'яних скульптур з часом також втратили свої носи. Хоча деякі з них пошкодили випадково, значна кількість, безсумнівно, була об'єктом навмисних дій.
Поширеність відрізаних і розчленованих статуй ускладнює аргумент про те, що відсутність носів у давньоєгипетських статуй була лише наслідком вандалізму.
Цілком ймовірно, що нові правителі або загарбницькі культури хотіли підірвати силу наявних творів мистецтва, знищуючи їх. У культурі, яка надавала такого великого значення створенню статуй та інших предметів, вандалізм міг стати способом "деактивації сили зображення".
Інакше кажучи, зображення мали здатність містити в собі сутність людини чи божества або забезпечувати захист і допомогу в потойбічному світі, і їхнє знищення могло порушити ці сили.
Загалом, відсутність носів на давньоєгипетських статуях залишається захопливою та віковою загадкою, яка, ймовірно, є результатом поєднання таких факторів, як ерозія, навмисний вандалізм, а також релігійні та політичні мотиви.
Вічна привабливість цих творів мистецтва полягає не лише в їхній естетичній красі, а й в історіях, які вони розповідають про людей і культури, що їх створили.
Раніше Фокус розповідав, що древні скульптури не завжди були білосніжними. Перехід від суворої білої витонченості до живої, багатобарвної вібрації дає нам набагато активніший і реалістичніший погляд на давній греко-римський світ, подібно до того, як чорно-білі фотографії оживають, коли їх розфарбовують.
А також ми писали, як спрацювало "прокляття мумії". Вчені знайшли справжню причину смерті одного з відкривачів гробниці Тутанхамона — лорда Карнарвона.