Знайшли в зубному нальоті неандертальців: вченим вдалося воскресити древню бактерію

Дослідники вивчили бактеріальні геноми середнього та верхнього палеоліту, отримавши безпрецедентний доступ до стародавнього мікробіома людського рота. Вони змогли ідентифікувати приголомшливі 459 різних геномів, присутніх у зразках зубного нальоту.

У новому дослідженні вивчили зубний наліт дюжини неандертальців і 52 анатомічно сучасних людей за останні 100 000 років, що дозволило виявити новий таємничий клас сполук, які, можливо, колись відігравали ключову роль у їхніх стародавніх екосистемах, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Завдяки значним науковим досягненням в аналізі стародавньої ДНК за останнє десятиліття, фахівці змогли вивчити генетичний склад наших предків детальніше, ніж будь-коли раніше. Це конкретне дослідження, проведене командою експертів зі США та Німеччини, аналізувало бактеріальні геноми середнього та верхнього палеоліту, відкриваючи існування стародавнього організму, який раніше був невідомий науці.

Неймовірно, але команда навіть змогла відтворити геном цього організму з генетичного матеріалу, вилученого із зубного нальоту стародавніх людей.

За допомогою метагеноміки дослідники змогли ідентифікувати приголомшливі 459 різних геномів, присутніх у зразках зубного нальоту. Серед них вони точно визначили кластер генів, який був присутній у семи осіб з епохи палеоліту. Це відкриття наштовхнуло команду на думку, що саме ця група організмів могла відігравати вирішальну роль в екології наших давніх предків.

Намагаючись дізнатися більше про цей організм і роль, яку він міг відігравати в давніх екосистемах, дослідники вбудували генетичну послідовність генного кластера в живі бактерії, що дозволило їм створити абсолютно новий клас природних молекул. Цю молекулу, яка ніколи раніше не зустрічалася, назвали "палеофуранами".

Такий революційний підхід вперше дозволяє успішно відтворити функції стародавніх бактерій, а використання зубного нальоту для реконструкції геномів дало вченим можливість вивчати стародавній мікробіом людського рота тисячолітньої давнини.

Методологія, використана в цьому дослідженні, не лише проливає світло на цікаву біологію наших давніх предків, але й має важливе значення для створення нових антибіотиків і навіть може допомогти нам дослідити втрачене мікробне розмаїття.

Вивчаючи стародавню ДНК наших предків, дослідники можуть отримати цінну інформацію про унікальні функції та можливості генів, а поява нових методів і технологій відкриває нові захоплюючі шляхи для досліджень у цій галузі.

Раніше Фокус писав, як вчені завдяки ДНК встановили, кому належала підвіска з оленячого зуба. Виявляється, її носила лише одна жінка.