Чим пахли в Стародавньому Римі: знахідка, віком 2 тис. років, підтверджує слова Плінія Старшого

Дослідницька група університету Кордови зробила революційне відкриття, визначивши склад давньоримських парфумів, яким понад 2 000 років. У 2019 році, коли робітники натрапили на археологічні рештки під час реконструкції будівлі в Кармоні, муніципалітеті Севільї. Негайно повідомивши мерію, вони відкрили надзвичайно добре збережений мавзолей двотисячолітньої давнини, пише Arkeonews.

У цьому недоторканому місці поховання, де зберігаються останки шести осіб із заможної родини, було вісім ніш, які залишалися недоторканими грабіжниками протягом століть. Серед різних підношень, знайдених у братській могилі, знаходився кварцовий контейнер, надійно запечатаний, разом із залишками супровідної тканинної сумки та бурштиновими камінцями. Цей чудовий артефакт належав жінці у віці 40 років.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Кварцовий контейнер, посудина значної рідкості, одразу зацікавив дослідників завдяки своєму незвичному складу матеріалу. На відміну від поширеного в ту епоху використання скла для мазей, ця місткість ретельно вирізана з кварцу — дуже затребуваного і дорогого матеріалу. Контейнер, загорнутий у тканинний мішок, який частково пережив випробування часом, негайно доставили до лабораторії для подальшого дослідження.

Наукова команда на чолі з професором органічної хімії Хосе Рафаелем Руїсом Арреболою з Університету Кордови розпочала ретельний аналіз цієї старовинної місткості для парфумів. Однією з його визначних якостей була ідеальна герметичність, яка успішно зберегла тверді залишки парфумів всередині. Цей безпрецедентний рівень збереження надав виняткову можливість для поглибленого дослідження.

Співпраця між дослідницькою групою FQM346 з Університету Кордови, міста Кармона та муніципальним археологом Хуаном Мануелем Романом призвела до хімічного опису компонентів парфумів, що пролило світло на цей аромат першого століття нашої ери.

Професор Руїс Арребола наголосив, що використання доломіту, матеріалу на основі вуглецю, як пробки, та бітуму, що застосовувався для герметизації, допомогли зберегти артефакт та його вміст у такому винятковому стані.

Щоб визначити склад парфумів, дослідники використовували різні інструментальні методи, зокрема, рентгенівську дифракцію, газову хроматографію в поєднанні з мас-спектрометрією. За допомогою цих аналізів вони визначили два основні компоненти: основу або зв'язуючу речовину, яка сприяє збереженню аромату, і саму есенцію. Ці висновки збігаються з описами відомого Плінія Старшого. Основою, ймовірно, була рослинна олія, можливо, оливкова, судячи з результатів аналізу, хоча стовідсоткового підтвердження досягти не вдалося.

Хімічний аналіз, проведений Університетом Кордови, показав, що аромат Стародавнього Риму містив пачулі — ефірну олію, отриману з рослини індійського походження Pogostemon cablin. Пачулі, який широко використовується в сучасній парфумерії, раніше не використовувався в римські часи.

Монументальний характер гробниці і, особливо, вибір матеріалів для парфумерної посудини свідчать про те, що цей артефакт мав значну цінність за часів Римської імперії.

Раніше Фокус писав про рідкісні скульптури римських богів, які знайшли в римській лазні в Карлайлі. Скульптури, що здіймаються на дивовижну висоту 3,5-4,5 метри, колись були невіддільними частинами більших, повноцінних фігур.

А також ми розповідали про посудину для єлею епохи Едо, яку виявили в Японії. Попри те, що зовні це звичайна ваза, важливого значення їй надає слово, викарбуване на її основі.