Під землею заховано величезну супермагістраль віком 400 млн років: допоможе у боротьбі з нагріванням Землі

Зв'язок між рослинами та грибами є одним із найдавніших еволюційних зв'язків на планеті Земля, проте він також є одним із найменш вивчених. Зокрема йдеться про мікоризні гриби, які живуть під землею в ґрунті й кріпляться до коріння рослин протягом останніх 400 мільйонів років, пише Inverse.

Дослідникам відомо, що до 90% наземних рослин перебувають у подібних відносинах з грибами, де вони обмінюються поживними речовинами та водою між собою за допомогою ниткоподібних мереж, які називаються міцелієм. Зазначимо, що останні кілька років важливість цієї мережі між рослинами й грибами залишалася під питанням.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

І все ж, передбачається, що мікоризні гриби відіграють важливу роль у глобальному вуглецевому циклі, завдяки якому наша планета переробляє вуглець між атмосферою, океаном, ґрунтом, гірськими породами та живими організмами. Вчені зазначають, що вони просто не мали даних для кількісної оцінки унікальної ролі грибів у вуглецевому циклі. Однак тепер усе змінилося.

Результати нового дослідження мікоризних грибів заповнили прогалини цих важливих даних і можуть доповнити вдосконалити моделі вуглецю, що вже існують. У новому дослідженні вчені із Шеффілдського університету проаналізували майже дві сотні наборів даних про мікоризні гриби з понад 60 наукових праць, що були рецензовані. Вони також вивчили карти глобальної рослинності та змогли скласти загальну картину — по суті це був перший кількісний аналіз впливу грибів на глобальні запаси вуглецю в ґрунті Землі.

За словами співавторки дослідження, професорки процесів між рослинами та ґрунтом Кеті Філд, вони з колегами виявили, що мікоризні гриби відповідальні за виділення та транспортування до 13 гігатонн вуглекислого газу від рослин — це величезна кількість вуглецю. Вчені зазначають, що 13 гігатонн еквівалентні 36% щорічних глобальних викидів викопного палива.

Тепер дослідники наполягають — гриби відіграють важливу роль у тому, як і скільки вуглецю потрапляє з дерев та рослин у ґрунт. Вчені зазначають, що їх дослідження зосереджено лише на тому, як гриби виділяють і переміщують вуглець, проте не стосуються того, як ґрунт його зберігає, що й запобігає викиду вуглекислого газу в атмосферу Землі.

Проте дослідники наполягають, що ця робота цінна для розуміння глобального вуглецевого циклу Землі. Річ у тому, що вчені-кліматологи покладаються на вуглецеві моделі, щоб отримати точну картину вуглецевого балансу планети — наприклад, скільки парникових газів може викинути людство, перш ніж планета потеплішає ще більше. І гриби, як вважають дослідники, можуть заповнити ці прогалини.

За словами співавтора дослідження, еколога Майкла Ван Нуланда, тепер дослідники знають, що моделі розподілу вуглецю залежатимуть від того, де зустрічаються певні види рослин та грибів. Ці дані допоможуть отримати чіткішу картину кліматичних змін, з якими ми маємо зіткнутися.

Раніше Фокус писав про те, що вчені виявили, що гриби починають базікати без угаву після дощу.