Неправильний прогноз. Глобальні екосистеми Землі зруйнуються, і це станеться на десятиліття раніше

Останні десятиліття дослідники раз у раз попереджають — уже до середини століття світ безповоротно зміниться, якщо людству не вдасться знизити споживання викопного палива і парникових газів. Попередні звіти вчених показують, що під загрозою також опиняться і глобальні екосистеми Землі, але тепер прогнози стали ще більш песимістичними, пише Science Alert.

Дослідники зафіксували "зрушення режиму" у понад 20% різних типів екосистем, де переломні моменти вже були пройдені, тепер вони перебувають під загрозою вимирання або перетворення на щось зовсім інше.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вчені вважають, що ці колапси насправді можуть статися раніше, ніж припускали вчені. Відомо, що людство вже чинить сильний тиск на екосистеми одразу кількома способами, які також називаються стресами. Небезпека полягає у тому, що якщо ці стреси об'єднати зі збільшенням екстремальних погодних умов, викликаних кліматом, дата перетину цих переломних моментів може зрушитися на рекордні 80%.

Усе це означає, що колапс екосистеми, якого людство планувало уникнути до кінця століття, може настати вже в найближчі кілька десятиліть. На жаль, саме до такого похмурого прогнозу дійшло нове дослідження вчених із Саутгемптонського і Бангорського університетів.

Дослідники дійшли висновку, що на стан глобальних екосистем Землі впливає одразу кілька чинників, зокрема:

• зростання чисельності населення;
• підвищення економічного попиту;
• концентрація парникових газів;
• кількість екстремальних кліматичних явищ.

Учені зазначають, що найбільш тривожним виглядає "ефект доміно", який може обрушитися на глобальну екосистему планети загалом. Річ у тім, що екстремальні кліматичні явища збільшуватимуть стрес для певних екосистем, останні перенесуть їх на інші й так далі. У результаті на нас може чекати сценарій "екологічної приреченої петлі" з катастрофічними наслідками.

Скільки залишилося часу

У новому дослідженні вчені зосередилися на розумінні того, який стрес можуть витримати екосистеми, перш ніж безповоротно впадуть. Для цього вчені використовували комп'ютерне моделювання, що дає змогу спрогнозувати, як екосистема працюватиме у майбутньому і як вона реагуватиме на зміну тих чи інших обставин.

Для цього вчені використали дві загальні екологічні моделі, що представляють ліси і якість води, і дві конкретні моделі — рибальство в лагуні Чиліка в східному індійському штаті Одіша й острів Пасхи у Тихому океані. Обидві останні моделі явно включають взаємодію між природним середовищем і діяльністю людини.

Учені виявили, що коли екосистема більше не здатна поглинати стреси, вона буквально проходить точку неповернення, тобто, настає переломний момент і вона руйнується. Наприклад, у Чиліку це відбувається, коли рибалки збільшують вилов молодої риби під час дефіциту.

Під час дослідження було використано програмне забезпечення, за допомогою якого вчені змоделювали понад 70 000 різних симуляцій. Результати свідчать, що у всіх чотирьох моделях поєднання стресу та екстремальних подій наблизило "годину Х" на 30-80%. Простими словами, глобальна екосистема, яка, ймовірно, могла звалитися у 2090-х роках, насправді досягне краху вже у 2030-х роках.

Дослідники також зазначають, що приблизно 15% руйнувань екосистем у моделях сталося внаслідок нових стресів та екстремальних кліматичних явищ, тоді як основний стрес залишався постійним.

Порятунку немає

Результати попередніх досліджень давали певну надію: подолання переломних моментів у великих екосистемах нібито призведе до відчутних витрат лише у другій половині століття. Однак нові результати ясно дають зрозуміти, що цей сценарій, мабуть, відбудеться значно раніше.

Вчені виявили, що сила, з якою застосовується стрес, життєво важлива для розуміння колапсу системи, що, ймовірно, має відношення і до неекологічних систем. Саме тому дослідники вважають, що людству важливо розуміти — у нас насправді залишилося набагато менше часу на розв'язання екологічних проблем, ніж ми могли б припустити раніше.

Раніше Фокус писав про те, що вчені назвали континент, який нагрівається найшвидше за інші.