Чому на Землі все ще є мавпи: вчені пояснюють принципи еволюції

Біологи часто стикаються з поширеним питанням, яке ставить під сумнів ідею еволюції людини від мавп: "Якщо люди походять від мавп, то чому досі існують мавпи?" Так само можна замислитися над тим, чому не існує напівмавп-напівлюдей, які б демонстрували перехід від примітивних мавп до Homo sapiens. Однак ці питання обтяжені припущеннями і хибними уявленнями про механізми еволюції, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Щоб по-справжньому зрозуміти еволюцію, треба визнати, що вона — не лінійний процес. Звичне зображення згорбленого шимпанзе, за яким слідує прямоходяча мавпа і, зрештою, людина, що володіє списом, вкрай оманливе, якщо розглядати його як прогресію.

Точніший погляд на еволюцію, зокрема на еволюцію людини, полягає в тому, що ми є далекими родичами шимпанзе та інших людиноподібних мавп, а не їхніми прямими нащадками.

На Дереві життя наша гілка відійшла від гілки шимпанзе мільйони років тому. Ми не еволюціонували безпосередньо від шимпанзе по лінійному шляху, як і від будь-якої іншої людиноподібної чи сучасної мавпи.

Натомість і люди, і шимпанзе походять від спільного предка, який жив приблизно 6-7 мільйонів років тому. Цей нині вимерлий предок поступово зазнавав еволюційних змін у відповідь на різні фактори впливу, що врешті-решт дало початок двом видам, які ми визначаємо як Homo sapiens і шимпанзе.

На жаль, достовірних фізичних останків останнього спільного предка досі не знайдено, оскільки викопні рештки всіх форм життя на Землі неповні. А проте його існування підтверджує той факт, що люди і шимпанзе мають 98,8 відсотка спільної ДНК.

Ці дві гілки — людини і шимпанзе — краще розуміти як підгілки, з'єднані з більшою гілкою, яка далі проростає іншими підгілками, що представляють інших людиноподібних мавп, або гомінідів, таких як бонобо, горили і орангутанги. В основі цієї гілки ми зустрічаємо ще одного спільного предка, який пов'язує нас із більшою родиною мавп.

Розширюючи наш погляд на це генеалогічне дерево, ми виявляємо, що гілка мавп врешті-решт перетинається з окремою гілкою, що представляє спільного предка з мавпами. Розбіжність між людиноподібними мавпами і мавпами відбулася ще раніше, приблизно 25-30 мільйонів років тому.

Знову ж таки, протягом мільйонів років вимерлий спільний предок, що лежить в основі цієї гілки, зазнав еволюційних змін, що призвело до появи різноманітних видів.

Для більшої ясності може бути корисним підійти до питання під іншим кутом:

"Так само, як неправильно стверджувати, що люди походять від мавп, а мавпи — від мавп, так само неправильно припускати, що ви походите від ваших братів і сестер, які, зі свого боку, походять від ваших двоюрідних братів і сестер. Ніхто не запитає: "Якщо ви походите від свого двоюрідного брата, то чому ваш двоюрідний брат досі живий?". Питання "якщо люди походять від мавп, то чому досі існують мавпи?" так само абсурдне для біолога-еволюціоніста", — зазначають Вільям Ерік Мейкл та Євгенія Скотт у статті.

Розуміння цієї концепції може бути складним як для тих, хто намагається її осягнути, так і для тих, хто намагається сформулювати її словами. Візуальні ілюстрації, такі як наведена вище, часто можуть слугувати ефективнішим засобом демонстрації того, як ці гілки відрізняються одна від одної.

Раніше Фокус писав, що відомо про доісторичну мову неандертальців та як вони спілкувалися.

А також ми розповідали про нові відкриття в еволюції, які змінили людство назавжди.