Між добром і злом. Історія гігантського озера Насер, що розділило пекельну пустелю і райський оазис

Озеро Насер, що простягнулося майже на 500 кілометрів через Єгипет і Північний Судан, є одним з найбільших штучних озер у світі і являє собою гігантське водосховище. Воно утворилося внаслідок зведення Асуанської високої греблі на Нілі й привертає до себе увагу незвичайним зовнішнім виглядом, пише IFLScience.

Дослідники зазначають, що саме цікава геологія цього району надає йому такого загадкового вигляду: східне і західне узбережжя озера мають такий вигляд, ніби розташовані по різні боки добра і зла.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Водойму було створено в 1960-х роках. Її місткість становить майже 169 мільярдів кубометрів, а протяжність берегової лінії перевищує 7 800 кілометрів. Попри неймовірну протяжність озера, яка вдвічі перевищує відстань від Лондона до Каїра, озеро напрочуд мілке — його середня глибина становить лише 25 метрів.

Дослідники зазначають, що цей район здебільшого складається з середньо- і грубозернистого пісковику, через що береги озера відрізняються за кольором. На західному березі озера багато коричневого піску, який вкриває прибережні скелі — це надає йому виразно жовтого відтінку. Однак вітри в цьому районі надзвичайно слабкі, а тому пісок не переноситься на сусідній берег. У результаті на східному беру немає жовтого піску, що надає скелям набагато темнішого вигляду.

Але береги озера відрізняються не тільки зовнішнім виглядом. На заході берегова лінія дрібніша, що приваблює диких тварин, тоді як схід являє собою більш суворий пустельний ландшафт з менш різноманітною екосистемою.

Через своє розташування на кордоні Єгипту і Судану озеро фактично розділене на дві території: дві третини належать єгипетській стороні та має назву озера Насер; територія, що залишилася, належить Північному Судану та називається озером Нубія, названим на честь людей, чиї ферми та села були затоплені внаслідок будівництва греблі. Відомо, що будівництво Асуанської високої греблі витіснило близько 90 000 єгиптян і суданських намібійських кочівників, яким довелося переселитися на околиці.

Асуанська висока гребля працює шляхом збору паводкових вод з Нілу і випускає води, коли це необхідно, на зрошувані землі, щоб забезпечити зростання сільськогосподарських культур у посушливих умовах регіону. Однак сільськогосподарський сектор не єдина галузь, де використовується гребля заввишки 111 метрів. Відомо, що Асуанська висока гребля також створює величезну кількість гідроелектроенергії: для вироблення 10 мільярдів кіловат-годин на рік використовуються 12 турбін.

Раніше Фокус писав про те, що безлюдний острів у Тихому океані приховує озеро з мільйонами унікальних медуз.