Прихована загроза. Під льодами Антарктиди приховані вулкани, що діють — їх виверження зруйнує світ

антарктида, вулкани, льодовики
Фото: Getty | Гора Еребус, один із двох діючих вулканів Антарктиди

Дослідники зазначають, що навіть виверження одного із сотні цих сплячих гігантів призведе до катастрофічних наслідків.

Related video

Роками вчені попереджали, що виверження принаймні одного з антарктичних вулканів, ймовірно, зруйнує світ. І, схоже, ця загроза реальніша, ніж ми могли раніше припустити, пише Express.

Далеко від материкової частини Австралії знаходиться острів Херд, на якому розташувався великий вулкан Біг-Бен. Раніше цього року він уже був помічений у виверженні лави, що дуже зацікавило дослідників, оскільки острів знаходиться лише за 1500 тисяч кілометрів від Антарктиди. Річ у тім, що крижаний континент є домом для близько сотні вулканів і один із них, якщо не найбільший, вулканічний регіон вважає Антарктиду своїм домом і знаходиться приблизно за два кілометри під покривом льоду.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники сходяться на думці, що зараз антарктичні вулкани навряд чи становлять загрозу для людства, проте у майбутньому їх виверження може мати глобальний ефект доміно.

Вчені вважають, що вулканічний хребет Антарктиди може бути більшим, ніж вулканічний хребет Східної Африки, який колись вважався місцем із найвищою концентрацією вулканів у всьому світі. Дослідження показують, що наразі в Антарктиді є лише два вулкани, що діють:

  • Еребус;
  • острів Десепшен.

Обидва вулкани відрізняються унікальною геологічною будовою і не схожі на більшість вулканів знайдених по всьому світу. Раніше професор вулканології з Університету Лестера Джон Смеллі припустив, що виверження антарктичних вулканів призведе до утворення великої кількості талої води, яка повільно стече у море, внаслідок чого глобальні рівні води неймовірно піднімуться.

Смеллі досліджував структуру цих вулканів Антарктиди й показав, як вони "розтоплюють величезні печери" знизу льоду і створюють тим самим величезну кількість талої води. В результаті професор припустив, що західноантарктичний крижаний щит насправді не примерз до свого ложа, а є вологим. Фактично тала вода діє як мастило і здатна змусити лід, що лежить вище, ковзати й рухатися швидше.

Водночас дослідник припускає, що місцеві вулкани можуть стабілізувати лід, тому що дають йому те, за що можна вхопитися. Простими словами, це схоже на те, як крижаний куб чіпляється за щось у формі брили. Так чи інакше професор дійшов висновку, що об'єм води, який генерується навіть найбільшим вулканом, буде мізерно малий у порівнянні з обсягом льоду, що лежить над ним.

Таким чином, дослідники вважають, що одиничне виверження вулкана навряд чи здатне вплинути на льодохід. Однак якщо відразу кілька вулканів викинуться поряд із будь-яким із "крижаних потоків" — це призведе до катастрофічних наслідків.

Відомо, що близько 80% світових запасів прісної води знаходяться саме в Антарктиді — її танення підніме глобальний рівень моря на рекордні 60 метрів. На думку дослідників, подібний сценарій зробив би нашу планету просто непридатною для життя.

Професор Смеллі вважає, що виверження під льодом можуть прискорити цей процес. Річ у тім, що крижані потоки є річками з льоду, які течуть набагато швидше, ніж їх оточення. Практично вони є артеріями, якими більшість льодів Антарктиди доставляється в океан, тому коливання їх швидкості можуть призвести до коливання рівня моря.

Дослідники вважають, що щось подібне вже могло відбуватися на Землі близько 2000 років тому з невеликим вулканом у Гудзонівських горах, розташованих під західно-антарктичним крижаним щитом. Якби подібне виверження відбулося сьогодні, сусідній льодовик Пайн-Айленд, радше за все, прискорив би танення льоду.

Професор також вважає, що велика серія подібних вивержень може дестабілізувати інші підльодовикові вулкани, і тоді наслідки будуть катастрофічними — простими словами, ми зможемо спостерігати "ефект доміно".

Раніше Фокус писав про те, що за Середземним морем рекордно нагрілася Північна Атлантика.