Знадобилося 100 років. Учені пояснили, від чого померла болівійська мумія, і це жахає

Столітня болівійська мумія, знайдена в стародавньому підземному храмі, стала мовчазним свідком дивовижної медичної аномалії, яка не піддається ні часу, ні правилам.

В анналах болівійської історії муміфікована жінка, похована понад століття тому, постає як мовчазний вартовий минулої епохи, пропонуючи нове розуміння потенційної хвороби. Реліквія, що походить із посушливих ландшафтів Болівії, ретельно досліджена сучасними науковими лінзами та дозволила виявити натяки на грибкове вторгнення, схоже на кокцідіоідомікоз, пише IFLScience.

У більшості випадків ця загроза, що передається повітряно-крапельним шляхом, спричиняє несмертельні респіраторні захворювання, але в цьому загадковому історичному випадку стався нетрадиційний результат — самі кістки похованої розклалися, що потенційно прискорило її смерть.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Кокцидіоїдомікоз, викликане вдиханням крихітних спор, що переносять певні види грибків роду Coccidioides, є неінфекційною хворобою, ендемічною для деяких географічних регіонів. Ця хвороба, що часто виникає через контакт із землею або твердими частинками, сильно вражає тих, хто займається фізичною працею.

Згідно з результатами нещодавнього наукового дослідження, вдихання спор Coccidioides спричиняє, гостру пневмонію як первинну форму захворювання. Проте, в спектральних межах цих історичних залишків розгортається рідкісний варіант — прогресування, яке проявляється в "1% — 5% всіх випадків кокцидіоїдомікозу" до хронічного і часто летального випадку.

У менш поширених сценаріях підступний збудник націлюється на скелет, спричиняючи тяжкі ураження черепа та хребта. Такі плями, які можна розгледіти на висохлих останках, слугують передвісниками особливо згубного прояву цієї недуги.

Мумія, знайдена на заході Болівії в серпні 1897 року, зараз перебуває у сховищі Музею антропології Неаполітанського університету імені Федеріко ІІ. Вона датується 765 роками і представляє жінку, вік якої на момент смерті перебував у межах від 25 до 35 років. Вічно похована в позі ембріона, її кінцівки обіймають тулуб — інтимна поза, що збереглася впродовж століть.

Подібно до своїх андських ровесниць у давнину, останки жінки несуть на собі загадкові сліди культурних традицій, що символізують епоху. В її черевній порожнині знайшли схованку з листям коки. Штучно деформований череп, витягнутий за допомогою ретельних маніпуляцій, свідчив про давній звичай.

Раніше Фокус писав про позолочену мумію, яка здивувала весь світ.