40 років Японію стрясали найсильніші землетруси: причину лих знайшли глибоко в океані

Згаслий підводний вулкан, відомий як підводна гора Даїчі-Касіма, розташований на Тихоокеанській тектонічній плиті приблизно за 40 кілометрів від східного узбережжя Японії. Саме тут перетинаються три тектонічні плити: Тихоокеанська на сході, Філіппінська на півдні та Охотська, під яку обидві попередні невблаганно ковзають, пише Space.

У новому дослідженні вчені виявили на цих плитах щось, що, ймовірно, стрясало землі Японії протягом 40 років — причиною землетрусів магнітудою 7 балів вважають підводну гору, розташовану на тектонічній плиті, яка тоне. Передбачається, що саме цей підводний вулкан спричинив сильні підземні стрибки, коли зіткнувся з іншою тектонічною плитою.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Відомо, що підводний вулкан розташований на ділянці плити, яка почала занурюватися в мантію планети між 150 000 і 250 000 років тому. Однак підводна гора все ще перебуває занадто близько до поверхні, а тому спричиняє найсильніші землетруси: за словами провідного автора дослідження, постдокторанта з Університету Мемфіса Сунхо Лі, наразі гора перебуває на глибині менше ніж 50 кілометрів.

За словами співавтора дослідження з Центру досліджень та інформації про землетруси Мемфіса, доцента Инсео Чоя, спостереження свідчать, що більша частина сейсмічної активності навколо Даїчі-Касіма проявляється як невеликі підземні поштовхи. Однак учені також помітили, що саме підводний вулкан та активність навколо нього стали причиною і найсильніших землетрусів:

• у 1982 році — магнітудою 7;
• у 2008 — 7;
• у 2011 — 7,8.

Коли одна тектонічна плита ковзає або занурюється під іншу, підводні гори, розташовані на ній, дряпають дно верхньої плити. Попереднє дослідження 2008 року показало, що це тертя насправді занадто слабке, щоб спричинити суттєві поштовхи.

Однак, за словами Лі, нові дані вказують на зворотне. Вчені зібрали сейсмічну інформацію на дні океану біля берегів Японії та виявили, що насправді підводні гори стикаються з величезним опором, рухаючись плитою, що занурюється, а часом навіть можуть застрягти.

У міру того як підводна гора вливатиметься в плиту, що виступає, на її передній крайці буде накопичуватися напруга. У результаті область навколо гори стає заблокованою і зупиняється — цю подію автори дослідження назвали так званим "зависанням". Водночас інша частина плити продовжує свій спуск у мантію.

За словами Лі, з плином часу напруга на краю підводної гори збільшується, а через деякий час поширюється і мігрує всередину. Команда припускає, що це накопичення може тривати нескінченно, але в якийсь момент воно також може зникнути, коли підводна гора раптово вивільниться від гніту навислої Землі.

У результаті, за словами команди, відбувається те, що можна назвати землетрусом, що зависає. Автори також припускають, що в минулому землетруси магнітудою 7 і більше могли також спричинити цунамі. Вчені вивчили відкладення вздовж східного узбережжя Японії та виявили, що вони вказують на те, що величезні хвилі набігли на берегову лінію 1677 року, після того, як підземні поштовхи струсонули цю територію.

Команда дійшла висновку, що саме розрив підводної гори є найімовірнішим джерелом цих великих землетрусів, що спричиняють цунамі. Водночас науковці визнають, досі не зрозуміло, чи може підводна гора Даїчі-Кашима спровокувати подібний землетрус найближчим часом. Однак вчені вважають, що землетруси тут відбуваються приблизно кожні 20 років з 1920 року. Однак ця тенденція була порушена у 2011 році, коли новий потужний землетрус наринув на Японію всього через три роки після попереднього. Тепер учені визнають, що не можуть спрогнозувати, коли відбудуться нові потужні підземні поштовхи.

Раніше Фокус писав про те, що в Японії виявили прекрасно збережений викопний ліс.