Прихована сила. Земля сама може захиститися від астероїдів-убивць планет: як

Щороку до Землі на дуже близьку відстань наближаються десятки дуже небезпечних астероїдів, які могли б знищити нашу планету. Автори нового дослідження, доступного на сервері препринтів arXiv, припускають, що в Землі вже є своя власна система захисту від астероїдів-убивць планет, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Через те, що планети і їхні супутники в Сонячній системі мають величезну масу, вони чинять гравітаційний вплив на прилеглі об'єкти. Цей вплив називається приливними силами, й іноді вони можуть бути настільки сильними, що об'єкти розриваються на частини. Цей процес називається приливним руйнуванням.

Наприклад, майже 30 років тому астрономи бачили дію приливного руйнування на прикладі комети Шумейкерів — Леві 9, яку розірвала гравітація Юпітера, і її уламки впали на газового гіганта.

Але протягом десятиліть астрономи не могли знайти доказів того, що Земля й інші планети земної групи можуть за допомогою приливної руйнації розірвати на частини астероїди й комети, які пролітають поруч.

Автори дослідження вже давно займалися пошуком розірваних гравітацією навколоземних астероїдів (НА). 10 років тому, наприклад, ретельні пошуки не привели до очікуваного результату. Як показали подальші спостереження, такі уламки змішуються з іншими групами астероїдів і їх неможливо правильно ідентифікувати.

Але 7 років тому вчені створили модель, яка розраховувала траєкторії астероїдів різних розмірів, щоб визначити їхню кількість на різній відстані від Сонця. Усі ці роки вчені проводили спостереження за НА та порівнювали дані зі створеною моделлю. Але їхня модель значно знижувала кількість деяких астероїдів, виявлених на відстанях, на яких Земля та Венера обертаються навколо Сонця. Більшість із цих пропущених астероїдів були доволі маленькими та рухалися за приблизно круговими орбітами навколо Сонця, більш-менш у тій самій площині, що й орбіти Землі та Венери.

Потім учені зрозуміли, що ці дивні камені можуть бути фрагментами більших астероїдів, які постраждали від приливного руйнування.

Щоб перевірити цю ідею, вчені розглянули сценарій, за якого астероїди, що зіткнулися з кам'янистими планетами, втрачали від 50% до 90% своєї маси та створювали моток уламків.

У цьому випадку модель правильно враховувала раніше незрозумілі астероїди, які могли бути створені в результаті приливного руйнування.

Додаткове моделювання показало, що такі уламки кружляли в космосі дуже довго, у середньому 9 мільйонів років, перш ніж вони зіткнулися з Сонцем або планетою чи були викинуті із Сонячної системи.

За словами вчених, приливне руйнування Землі може захистити планету від величезних астероїдів убивць планет. Але виникає проблема, адже в результаті утворюється багато маленьких каменів. Вони все ж можуть врізатися в Землю. Автори дослідження кажуть, що в цьому випадку хвилюватися не варто, адже такі уламки здебільшого матимуть діаметр менш ніж 1 км, а тому їхній удар не призведе до масового вимирання.

Як уже писав Фокус, людство зобов'язане своїм життям Місяцю, і для цього є вагомі причини. Земля має справді унікальний супутник, який відіграє найважливішу роль не тільки в житті планети.