Місяць, сміття, Ілон Маск. Дві космічні історії у 2024 році визначать майбутнє людства
Цього року відбудеться найбільш довгоочікувана космічна місія, але людству варто пережити потенційну катастрофу на орбіті.
Довгоочікувана місія 2024 року може ознаменувати початок нової ери в освоєнні космосу. Але спочатку людству варто пройти важливе випробування, яке зіштовхне нашу технологічну експансію на орбіту з самим Сонцем, пише Forbes.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Цього року головними темами для обговорень будуть, найімовірніше, штучний інтелект, зміна клімату і досягнення в галузі біотехнологій. Але дві космічні історії являють собою свого роду випробування, які можуть визначити траєкторію розвитку людства.
Перша історія стосується місії Artemis 2 від NASA, під час якої люди вирушать у подорож навколо Місяця і назад уперше за понад 50 років. Це буде перший політ астронавтів за багато десятиліть так далеко від низької навколоземної орбіти.
Востаннє, коли астронавти NASA літали на Місяць, то головним стимулом для цього було суперництво в космосі між США і колишнім СРСР у період Холодної війни. Цього разу стимули інші. Кліматична криза та низка взаємопов'язаних питань, які стосуються наших природних ресурсів, роблять освоєння Місяця та космосу взагалі дуже важливим моментом. Адже людству потрібно шукати нові способи для підтримання життя в тому вигляді, в якому ми його знаємо.
Мільярдер Ілон Маск вважає, що люди мають стати багатопланетним видом, що дасть змогу людству врятуватися від глобального потепління. Наприклад, він пропонує переселити деяку кількість людей на Марс. Але є набагато практичніші цілі, які слід розглянути в коротшій перспективі.
Видобуток цінних ресурсів на астероїдах або на Місяці може призвести до зменшення рівня забруднення довкілля на Землі. У цьому плані більш прагматичним мільярдером виступає Джефф Безос, який пропонував уже перенести всю важку промисловість на орбіту або за її межі.
Нові місії місячної програми Artemis з екіпажем, які розпочнуться 2024 року, можуть стати провісниками нової епохи в освоєнні космосу. Головна мета програми полягає в тому, щоб уперше в історії забезпечити постійну присутність людини на поверхні Місяця, а також створити першу космічну станцію на його орбіті. У такий спосіб програма Artemis може закласти основу для нової багатопланетної інфраструктури людства.
Але є й інша космічна історія, яка може унеможливити політ до Місяця і призвести до знищення технологічних досягнень на орбіті.
Йдеться про те, що на навколоземній орбіті скупчилася велика кількість супутників, різних космічних апаратів, а також величезна кількість космічного сміття. Передбачається, що велике зіткнення на орбіті може створити хмару уламків, яка рухатиметься з величезною швидкістю і це призведе до ще більшої кількості зіткнень. У результаті на орбіті може утворитися така щільна хмара з уламків, що це зробить весь космос практично недоступним ні для людини, ні для роботизованих апаратів.
Для цього є дві можливі причини:
- кількість об'єктів на орбіті зросла в геометричній прогресії в цьому столітті, і майже нічого не зроблено для того, щоб уникнути зіткнень;
- згідно з прогнозами, пік сонячної активності настане в середині січня і триватиме до жовтня 2024 року, а це означає, що багато супутників на орбіті можуть вийти з ладу через найпотужніші сонячні спалахи.
10 років тому пік сонячної активності був відносно слабким, тепер учені прогнозують, що він буде набагато сильнішим, ніж минулий. Але відтоді на орбіті кількість апаратів значно зросла, як і кількість сміття. А отже, зріс ризик великих зіткнень.
Якщо більша частина цієї орбітальної інфраструктури буде зруйнована каскадом зіткнень протягом кількох тижнів або місяців, то це буде справжня катастрофа. Наша інформаційна інфраструктура може бути раптово відкинута майже на століття назад. Так, і місія на Місяць, можливо, теж не зможе відбутися.
Фокус уже писав про кілька найголовніших місій у космос, які відбудуться у 2024 році, і допоможуть отримати велику кількість важливих наукових даних.