Усередині планет випадає залізний сніг, що вимикає магнітне поле: такий є і в Землі

Розпечені ядра планет — зовсім не те місце, де можна очікувати знайти сніг, але вчені підозрюють, що "залізний сніг" випадає на ядро Землі. У межах нового дослідження вчені змогли змоделювати цей процес у лабораторії та виявили, що залізний сніг у ядрах може вмикати й вимикати магнітні поля на деяких планетах, пише New Atlas.

Через тисячі кілометрів скель між поверхнею та ядром планети складно зрозуміти, що по-справжньому відбувається в самому серці Землі. Для того, щоб хоч якось розібратися в тому, що відбувається, учені відстежують те, як сейсмічні хвилі рухаються через різні шари. Зміни у швидкості поширення цих хвиль вказують на те, із чого складаються різні ділянки нутрощів планети.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Так дослідники виявили аномалії на межі між зовнішнім і внутрішнім ядром. Раніше група вчених припускала, що залізо може кристалізуватися на кордоні з мантією, а потім осідати, як сніг, до внутрішнього ядра.

У новому ж дослідженні команда вчених із Франції провела лабораторний експеримент, щоб повторити фізику та рух залізного снігу. Вони хотіли побачити на власні очі процес, який може відбуватися всередині планет. В експерименті залізний сніг довелося замінити на звичайний, використавши резервуар із водою, яка охолоджувалася знизу. На дні резервуара з водою був шар солоної води, щоб кристали льоду не злипалися.

Експеримент показав, що в міру охолодження нижніх шарів води утворювалися кристали льоду, які потім спливали вгору й танули в тепліших верхніх шарах. Далі потоки, які стали причиною спостережуваного процесу, врешті-решт прогріли нижні шари та на деякий час перешкодили утворенню нових кристалів льоду. Це сповільнило течію, дозволивши воді на дні знову охолонути, і незабаром після цього почали утворюватися нові кристали льоду, розпочавши весь процес заново. Час усього циклу зайняв близько 23,3 хвилини.

На думку команди, такий самий процес може відбуватися всередині планет, але тільки в набагато більших масштабах. Така подія призвела б до збовтування внутрішніх потоків рідини в розплавленому залізі та мала б незвичайний ефект. У такому разі магнітне поле планети настільки сильно коливатиметься, що може зникати й з'являтися через певні проміжки часу.

Цей ефект не має стосунку до Землі, яка володіє сильним магнітним полем. Інакше справи йдуть зі слабшими магнітними полями Меркурія або Ганімеда.

Нагадаємо, вчені назвали те, що робить тверде серце Землі м'яким, як масло. Дослідники виявили, що твердість земного ядра та неймовірний тиск у ньому не заважають атомам-блукачам.