Земля вже переступила критичний поріг потепління: про це "заявили" стародавні морські губки

Роками вчені відстежують глобальне потепління планети та попереджають про посилення кліматичної кризи: минулий рік став найспекотнішим за всю історію спостережень, червоного вже недостатньо для позначення спеки, а вчені наполягають на введенні нової категорії для позначення найсильніших штормів на планеті, пише The Guardian.

Дослідники давно визначили потепління на 1,5°С порівняно з доіндустріальним періодом, як критичний поріг, переступивши який нам буде надзвичайно складно стримати подальше потепління Землі. Однак тепер учені вважають, що планета вже подолала цей поріг і насправді середня глобальна температура на Землі вже підвищилася на 1,7°С.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами керівника дослідження професора Малкольма Маккалока з Університету Західної Австралії, результати їхньої роботи ґрунтуються на свідченнях мовчазних спостерігачів — стародавніх морських губок, що ховаються на глибині від 30 до 90 метрів під поверхнею Карибського моря. Весь цей час тут ховалися морські губки з твердим скелетом, які фіксують зміни температури океану протягом останніх сотень років.

Тепер вчені використовували ці губки як мовчазних свідків глобального потепління планети. Зазначимо, що кілька провідних дослідників у цій галузі закликали до обережності в цьому питанні: експерти заявили, що вчені зайшли "надто далеко" в цьому питанні та поставили під сумнів можливість такої "сміливої заяви", що ґрунтується лише на одному виді губок, зібраних в одному місці.

Під час дослідження вчені звернулися до глибоководних дайверів, які зібрали кілька зразків Ceratoporella nicholsoni з районів біля узбережжя Пуерто-Рико і Віргінських островів США. Зазначимо, що Ceratoporella nicholsoni являють собою стародавні губки, яким знадобляться сотні років, щоб вирости на 10-15 сантиметрів.

Відомо, що в міру зростання губки накопичують стронцій і кальцій у співвідношенні, яке безпосередньо залежить від температури води навколо них. Професор Маккалок з колегами використовували ці дані, щоб реконструювати глобальну температуру океану за останні 300 років. Потім вони об'єднали сигнали в губках із даними про наземні температури та дали оцінку глобальному нагріванню земної кулі.

Автори роботи запевняють, що губки ростуть досить глибоко, щоб на них не впливали природні коливання температури, а також мешкають у тій частині океану, де зміни температури близько відповідають середнім глобальним показникам. Команда також перевірила свої дані та виявила, що "свідоцтва губок" відповідають змінам глобальної температури, які спостерігаються за більш сучасними вимірами.

Також виявлено, що стародавні губки змогли зафіксувати раптове зниження температури, спричинене масштабним виверженням вулкана в Індонезії 1815 року. Це стало ще одним підтвердженням, що губки є "хорошим показником температури".

У результаті вчені виявили, що нинішнє глобальне потепління почалося в 1860 році. При цьому Міжурядова група експертів ООН наполягає, що "доіндустріальний період" на Землі тривав між 1850 і 1900 роками, тому глобальні темпи нагріву заведено порівнювати з цим 50-річним періодом.

За словами співавтора дослідження, професора Амоса Вінтера з Університету штату Індіана, вони з колегами дійшли висновку, що насправді планета сьогодні набагато тепліша, ніж вважалося раніше. Таким чином вчені закликають до різкого скорочення викидів вуглекислого газу вже сьогодні.

На жаль, не вся наукова спільнота підтримала такі висновки дослідників. Деякі дослідники не згодні з тим, що земна куля подолала ключову віху потепління — унаслідок цього це твердження було оскаржене одразу кількома провідними в цій галузі дослідниками.

За словами вченого-кліматолога, професора Майкла Манна з Пенсільванського університету, він скептично ставиться до того, що інструментальні дані глобальної приземної температури можуть бути спростованими даними, які ґрунтуються на палеогубках з одного регіону.

Доктор Гевін Шмідт, директор Інституту космічних досліджень імені Годдарда NASA вважає, що дані, отримані від стародавніх губок, варто розглядати як доповнення до так званих палеокліматичних записів, однак варто бути обережними, вважаючи їх основними даними, а не непрямими.

Професор Ядвіндер Малхі з Оксфордського університету заявив, що, те, як результати було представлено в журналі, було помилковим і могло ввести громадськість в оману щодо статусу зусиль з утримання глобального потепління на рівні 1,5°C.

Раніше Фокус писав про те, що майбутнє на Землі під загрозою: 20 із 35 показників придатності до життя на межі.