Свідоцтва жорстокості людей: біля берегів Гренландії спочивають кити, обшматовані мисливцями

Фото, зроблене Алексом Доусоном біля узбережжя Гренландії, перемогло в конкурсі "Підводний фотограф 2024 року" після того, як його обрали з понад 6500 заявок. На моторошному зображенні видно наслідки китобійного задуму: тіла двох китів, що спочивають у своїй водній могилі на дні океану, пише Live Science.

За словами голови комісії конкурсу Алеса Мастарда, фото під назвою "Китові кістки" обрали переможцем, оскільки воно змушує людей замислитися про "вплив людства на найбільших істот Землі".

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Сам автор фото Алекс Доусон зі Швеції, але фото було зроблено біля Тасіілака у Гренландії — містечка з населенням лише близько 2000 осіб, розташованого біля узбережжя Північної Атлантики, приблизно за 106 кілометрів на південь від полярного кола. На кадрі видно, як дайвер наближається до одного з двох скелетів кита згори, з просвітом у льоду нагорі та ліхтариком, що висвітлює кістки.

Відомо, що автор знімка зобразив скелети двох смугастиків, які стали жертвами полювання китобоїв біля берегів Гренландії. Мисливці витягли тіла китів на берег, зняли з них шкіру, жир і м'ясо, а потім повернули назад у море, де вони й спочивають на мілководді та є їжею для морських безхребетних.

Маленькі смугастики вважаються найменшими з вусатих китів, виду, який харчується, просіваючи планктон через систему вусів у роті. Звичайні смугастики (Balaenoptera acutorostrata) сьогодні занесені до Червоного списку як такі, що викликають найменше занепокоєння. Річ у тім, що китобої раніше вважали їх занадто швидкими через їхні відносно мініатюрні розміри, а тому на них полювали лише тоді, коли чисельність інших, більших видів, виснажувалася.

Зазначимо, що китобійний промисел було припинено в 1980-х роках, проте деякі місцеві поселення досі вбивають китів під час щорічного полювання. Статистика свідчить про те, що в східній Гренландії від рук мисливців помирає в середньому дев'ять малих смугастиків. Відомо, що в сезон полювання місцеві мисливці приносять здобич і діляться нею один з одним. Під час відливу сім'ї приходять на узбережжя, щоб зрізати з китів шкіру, жир і м'ясо.

У результаті майже весь кит з'їдається корінними жителями, а під час наступного відливу скелет відправляють назад в океан. Саме тому останки китів у цьому регіоні можна виявити на мілководді, де інші морські мешканці можуть харчуватися скелетами величезних мешканців морів роками.

Дослідники також зазначають, що популяція смугастиків у Північній Атлантиці сьогодні вважається відносно стабільною і налічує понад 100 000 особин.

Раніше Фокус писав про те, що життя після смерті існує: сірий кит десятиліттями підтримує екосистему на дні океану.