Знайдено "червону" чорну діру: вона не підходить ні своїй галактиці, ні віку Всесвіту

червона чорна діра
Фото: Robert Lea

Астрономи виявили космічного монстра за допомогою телескопа Джеймса Вебба.

За допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба, астрономи знайшли "надзвичайно червону" надмасивну чорну діру, яка з'явилася в ранньому Всесвіті, пише Space.com.

Астрономи побачили надмасивну чорну діру такою, якою вона була через 700 млн років після Великого вибуху. Її червоний відтінок є результатом розширення Всесвіту. Оскільки Всесвіт розширюється одночасно в усіх напрямках, світло, яке досягає нас, зміщується в бік червоного кольору. Також це говорить про те, що навколо виявленої надмасивної чорної діри знаходиться покрив зі щільного газу і пилу.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Група астрономів під керівництвом Лукаса Фуртака та Аді Зітріна з Університету Бен-Гуріона змогла визначити масу цього космічного монстра. Вона приблизно в 40 млн разів перевищує масу Сонця і це не відповідає невеликим розмірам галактики, в якій мешкає чорна діра.

Також учені з'ясували, що надмасивна чорна діра розташована приблизно за 12,9 млрд світлових років від Землі. Вона швидко поглинає газ і пил навколо себе, а отже продовжує зростати.

"Під час аналізу даних від JWST ми виявили три дуже компактні, червоні об'єкти, які помітно виділялися на загальному тлі. Така червона точка змусила нас припустити, що цей об'єкт схожий на квазар", — каже Фуртак.

Квазари з'являються, коли надмасивні чорні діри перебувають в оточенні великої кількості матерії. Вона формує диск із газу і пилу, який називається акреційним диском, і саме він живить чорні діри. Неймовірний гравітаційний вплив чорної діри перемішує прилеглу матерію, розігріваючи її до високих температур і змушує світитися.

Інша частина матерії прямує до полюсів космічного монстра. Частинки в цих місцях прискорюються настільки, що наближаються до швидкості світла й утворюють високошвидкісні струмені. Коли ці джети вибухають, вони супроводжуються яскравим електромагнітним випромінюванням.

Через це, яскравість квазарів часто затьмарює сукупне світло кожної зірки в галактиці.

Величезна кількість радіації, яку випускає виявлена надмасивна чорна діра, призвела до того, що в даному телескопі вона виглядала як одразу кілька точок.

Зазначається, що такий ранній квазар не було б видно навіть за допомогою телескопа Вебба без невеликої допомоги ефекту гравітаційного лінзування, передбаченого Альбертом Ейнштейном ще 1915 року.

Відкриття підіймає ще більше запитань про те, як надмасивні чорні діри, які масивніші за Сонце в мільйони або мільярди разів, виросли до таких розмірів у ранньому Всесвіті.

Нагадаємо, вчені розповіли, який насправді вигляд має центр чорної діри. Природа чорних дір досі до кінця не зрозуміла. Якщо використовувати теорію відносності Ейнштейна, то центр чорної діри являє собою сингулярність, тобто місце, де маса, еквівалентна щонайменше п'ятьом масам Сонця, стискається в точку з нульовим об'ємом.