Тисячі років тому щось змінило атмосферу Землі: вчені нарешті зрозуміли, що це було

Дивний зв'язок між минулим рівнем вмісту вуглекислого газу в атмосфері Землі та багатовіковими глобальними пандеміями було виявлено вченими в антарктичних льодах. Дослідники вважають, що отримані ними результати є ще одним доказом того, наскільки легко люди та їхня відсутність можуть впливати на формування Землі, пише Science Alert.

У своїй роботі вчені використовували бульбашки повітря, ув'язнені в стародавньому льоді — ці крихітні бульбашки, по суті, являють собою крихітні "капсули часу", що утримують мініатюрні зразки газів з атмосфери тисячі або навіть мільйони років тому.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами команди з Британської антарктичної служби, найкращі записи за останні 2000 років були отримані вченими з двох крижаних кернів: Купол Лоу (Law Dome), антарктичний крижаний "пагорб" і Західно-Антарктичний льодовиковий щит (WAIS). Цікаво, що саме ці зразки вплинули на моделювання клімату і вуглецевих циклів у нашу епоху.

На зорі нашої ери, близько 2000 років тому, виникли імперії, вивергнувся Везувій, а люди продовжували воювати по всій Європі. У результаті попередні та наступні століття такі хвороби, як чума і сифіліс, знову і знову винищували людей.

Під час дослідження вчені вивчили зразки кернів і виявили, що вони прекрасно доповнюють один одного, хоча між ними були та деякі невідповідності у вимірах атмосферного вуглекислого газу. Наприклад, ядро Купола Лоу показало різке зниження рівня вуглекислого газу за 90-річний період — мінімум було досягнуто в 1610 році нашої ери.

Науковці виявили, що цей період аналогічний першому контакту Старого і Нового Світу, коли десятки корінних жителів померли від хвороб, завезених Христофором Колумбом в Америку. Водночас європейців спіткала та сама доля, але вже після повернення Колумба з плавання.

Дослідники вважають, що ці пандемії стали причиною скорочення чисельності населення, до того ж вона впала настільки, що громади, ймовірно, були змушені покинути раніше населені райони. У результаті рослинність почала знову панувати на покинутих територіях. Цей "період відновлення" лісових масивів призвів до того, що величезна кількість CO2 була поглинута з атмосфери — звідси та вимірне падіння крижаного керна Купола Лоу.

Водночас ядро WAIS Divide не демонструє такого різкого падіння, вчені радше спостерігали поступове зниження рівня вуглекислого газу, яке тривало аж до 17 століття. Щоб зрозуміти ці невідповідності, палеокліматологиня Емі Кінг з колегами виміряли рівні CO2 в окремому крижаному керні — Skytrain Ice Rise, його пробурили у 2018-2019 роках з краю Західно-Антарктичного льодовикового щита.

Команда проаналізувала ділянки крижаного ядра, датовані періодом з 1454 по 1688 роки. Результати аналізу показали, що рівень вуглекислого газу дійсно знизився в цей період. Вчені вважають, що це падіння пов'язане зі зміною чисельності населення і рослинності. Однак команда також помітила, що зниження CO2 було більш поступовим, ніж припускає керн Купола Лоу.

Кінг зазначає, що в період з 1516 по 1670 роки кожне десятиліття рівень приблизно 2,6 гігатонни вуглекислого газу поглинався з атмосфери. Далі вчені змоделювали потоки вуглецю в атмосфері, використовуючи дані з кожного крижаного керна і можливі зміни в наземній рослинності.

Вчені дійшли висновку, що швидке зниження вмісту CO2 в 1610 році нашої ери, що спостерігається в крижаному керні Купола Лоу, "неймовірно велике" і "несумісне навіть із найекстремальнішими сценаріями зміни землекористування". Команда вважає, що в цей період могла статися якась поки що невідома науці подія зворотного зв'язку, яка здатна пояснити мінімум вуглекислого газу в атмосфері Землі.

Раніше Фокус писав про те, що кожна зміна клімату накликала на Землю "чуму", і це станеться знову.