Купався зі своїм найкращим другом: дослідники виявили ванну кімнату Александра Македонського

Археологи стверджують, що виявили ванну кімнату Олександра Македонського в палаці Айгай на півночі Греції. Палац Айгай, що розкинувся на 15 000 квадратних метрів, розташований у церемоніальному центрі стародавнього македонського царства. Він втричі більший за Парфенон, з його міськими стінами, внутрішнім двором, храмами, святилищами, театром, палестрою (або школою боксу) і гробницями, пише GreekReporter.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Археологи знайшли масивний водостік, вирізаний у скелі, що вказує на спільну ванну кімнату. Історикиня Беттані Г'юз припускає: "Тут міг купатися Александр Македонський зі своїми супутниками — знаменитим найближчим другом Гефестіоном і всіма тими молодими людьми, які потім подорожували з ним у походах, а після його смерті сперечалися за його імперію".

Хоча дослідники ще не виявили, де саме знаходилася спальня полководця, всі інші приміщення палацу ідентифікували. Г'юз каже: "Отже, я ще не була в спальні Александра, але я потрапила в його ванну кімнату".

Палац Айгай тепер знову відкритий для відвідувачів після багаторічних реставраційних робіт. Він не тільки найбільша, але й, поряд із Парфеноном, найвизначніша споруда Стародавньої Греції.

Побудований за часів правління Філіпа II (359 — 336 рр. до н. е.), палац стоїть на вершині скелі у Вергіні, яку видно з усього македонського басейну.

На цьому місці знайдено докази постійного проживання з часів ранньої бронзи (3 тисячоліття до н. е.), а особливого значення воно набуло в період раннього залізного віку (XI-VIII століття до н. е.), коли стало багатим і густонаселеним центром.

В архаїчний (VII-VI ст. до н. е.) і класичний періоди (V-IV ст. до н.е.) місто досягло свого розквіту, ставши найважливішим міським центром у регіоні, резиденцією македонських царів і місцем розташування багатьох традиційних святилищ.

Палац Айгай був спроєктований для Філіпа II геніальним архітектором, найімовірніше Пітеосом, відомим своєю роботою над Мавзолеєм у Галікарнасі, міським плануванням і теорією пропорцій.

Раніше Фокус писав, як "батько" залізниці наповнив скарбниці давніх греків.

А також ми розповідали про розшифрування символів на стінах храмів Дур-Шаррукіна, стародавньої столиці Ассирії. Вони інтригували дослідників понад сто років.