Виникла потреба у спідній білизні: археологи розкрили секрет 40000-річних артефактів

Спідня білизна, яку ми використовуємо сьогодні, може походити від білизни, яку носили в сибірській печері 40 000 років тому. Такого висновку дійшли вчені, проаналізувавши найдавніші у світі швейні голки з вушками, які датуються часами останнього льодовикового максимуму в Денисовій печері, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Учені зазначають, що люди виготовляли одяг за допомогою кістяних шил, щонайменше 70 000 років тому. Однак створення голок з вушками було б трудомістким процесом для стародавніх мисливців-збирачів, що змушує дослідників замислитися, навіщо їм це було потрібно, якщо для пошиття базового одягу вистачало шила.

Поява цих швейних інструментів у Денисовій печері, яку населяли денисівці, неандертальці та сучасні люди протягом приблизно 100 000 років, збігається зі значним падінням глобальних температур під час Льодовикового періоду. З настанням холодів стала очевидною потреба в більшій кількості шарів одягу, а вушка голки, ймовірно, дозволили зробити шиття ефективнішим, що дало змогу створювати такий необхідний одяг, як спідня білизна.

Дослідники припускають, що потреба в більшій теплоізоляції в холодніші періоди могла обмежувати самовираження через прикраси тіла, такі як червона охра, татуювання і шрамування. Можливо, швейні голки з вушками дозволили давнім людям створювати складніший одяг, змістивши засіб самовираження від боді-арту до моди.

Доктор Ян Гілліган, автор дослідження, пояснив, що вушко голки знаменує перехід у функції одягу від суто утилітарного до соціального призначення. Ці голки були б особливо корисними для тонкого шиття, необхідного для прикрашання одягу. Дослідники припускають, що такі прикраси могли включати намистини з черепашок або хутряні оздоблення на одязі зі шкур тварин.

Переваги вушкових голок виходили за межі практичних потреб одягу. Вони полегшували шиття і робили роботу легшою, задовольняючи як потребу в багатошаровому одязі, так і бажання мати прикрашений одяг.

Раніше Фокус писав про древній артефакт, відомий як Вавилонська мапа світу. Окрім міст та річок, на ній зображено дещо неочікуване.

А також ми розповідали про старішу за цивілізацію інків споруду в Перу. Її збудувала невідома цивілізація.