Термоядерная энергия все ближе: это не только благо, но и большие проблемы

Термоядерна енергія, що отримується із синтезу ядер атомів, може зіграти важливу роль у переході до глобальної енергетичної системи, вільної від викидів вуглецю. Обіцянки чистого, майже безмежного і безпечного джерела енергії стають дедалі привабливішими. Але отримання в найближчі десятиліття термоядерної енергії, як обіцяють деякі вчені, може вступити в протиріччя з проблемами, які вона пропонує вирішити, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами Софі Коган з Йоркського університету, привабливість безвуглецевого, маловідходного, надійного і відносно безпечного джерела енергії, такого як термоядерний синтез, очевидна. Спроби отримати термоядерну енергію відбуваються на тлі зростаючого глобального попиту на енергію і в контексті зміни клімату. Усе це зумовлює необхідність переходу до екологічно чистої енергетичної системи.

Широко поширена думка, що термоядерна енергія зможе заповнити прогалини в наявних джерелах енергії. Наприклад, це дало б змогу уникнути перебоїв у поновлюваних джерелах енергії, з огляду на те, що постачання сонячної та вітрової енергії непередбачувані й залежать від погоди. Термоядерний синтез також дає змогу уникнути довготривалих радіоактивних відходів, проблем безпеки і занепокоєння громадськості з приводу традиційної ядерної енергії. Це допоможе знизити викиди парникових газів від викопного палива, каже Коган.

Але за цими перевагами можуть ховатися глибші етичні питання, пов'язані з розвитком технології, а також деякі потенційно шкідливі наслідки. Можливо, один із найяскравіших прикладів таких проблем виникає з приводу екологічної стійкості. Це особливо стосується пом'якшення наслідків зміни клімату та скорочення викидів парникових газів.

Співвідношення викидів парникових газів з попитом на енергію також порушує питання справедливості та рівності. Попит на енергію зростає в деяких регіонах, насамперед на півдні планети, які найменшою мірою сприяли нинішній кліматичній кризі. Проте програми термоядерного синтезу в переважній більшості базуються на глобальній півночі. Таким чином, якщо термоядерний синтез виявиться життєздатним, ті, хто має доступ до такої технології, не обов'язково будуть тими, хто матиме найбільшу потребу в ній.

Зміна клімату є глобальною проблемою, тому будь-яке пропоноване рішення має враховувати глобальні наслідки, вважає Коган. Якщо ми хочемо вирішити кліматичну проблему, необхідно докласти зусиль, але також потрібно визнати глобальну нерівність під час створення термоядерного синтезу.

Подібні проблеми можна знайти і в матеріалах, які використовуються для термоядерної енергетики. До них належать важливі мінерали, зокрема літій, вольфрам і кобальт. Видобуток і переробка цих корисних копалин призводить до викидів парникових газів. А ланцюжки поставок цих матеріалів пов'язані з геополітичною напруженістю, пов'язаною з альянсами, співпрацею, конкуренцією і потенціалом формування монополій.

Ртуть, наприклад, використовується при переробці літію для термоядерних реакторів. Цей елемент не тільки шкідливий для довкілля і токсичний, а й багато в чому залежить від китайського виробництва.

Прискорені темпи експериментів з термоядерною енергією збільшують ризик випустити з уваги ці потенційні небезпеки. За словами Коган, розв'язання цих потенційних протиріч вимагає систематичного дослідження.

Фокус уже писав про те, що найбільший у світі термоядерний реактор отримав усі необхідні компоненти для створення термоядерного синтезу. Але цей реактор, який знаходиться у Франції, не почне роботу в найближчому майбутньому.

Також Фокус писав про те, що згідно з новою теорією, чорні діри — це щось інше, ніж передбачається. З іншого боку теорія вирішує проблему Габбла. Різні частини Всесвіту можуть мати різну швидкість розширення, що потенційно пояснює одну з нерозв'язних загадок космосу.