Зруйнували заради грошей: як вибух на шахті знищив майже 50 тисяч років історії

Нещодавно вчені опублікували звіт про археологічне значення Джуукану 2, скельного укриття в Австралії, знищеного чотири роки тому для видобутку корисних копалин. Хоча точні скарби, які могли тут знайти, залишаються невідомими, дослідження раніше видобутих предметів дає уявлення про історичну важливість цього місця, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У 2013 році компанія Rio Tinto отримала від держави дозвіл на розробку ущелини Джуукан, щоб підібратися ближче до запасів залізної руди на плато Хамерслі. Наступного року археологи виявили дві ділянки, Джуукан 1 і 2, зі слідами людської діяльності віком 46 000 років, а також тисячі артефактів. Ці знахідки датуються останніми 28 000 роками, коли ця територія була більш заселеною.

Попри це, законодавча база не дозволяла скасувати дозвіл на видобуток корисних копалин. Тож компанія Rio Tinto підірвала ущелину у травні 2020 року, а вчені продовжували археологічний аналіз раніше зібраних предметів.

Нещодавнє дослідження розширює хронологію відвідування Джуукан 2 людиною ще на тисячу років, надаючи детальний звіт про життя його давніх мешканців. Автори додають: "Пізньоплейстоценове населення використовувало різноманітні знаряддя праці, включаючи кістяні вістря, точильні камені та артефакти з каменю. Палеокліматичні умови в скельному притулку Джуукан 2 сильно змінювалися протягом останніх 47 000 років, а люди неодноразово відвідували це місце, зокрема під час пікової гіперзасушливої фази останнього льодовикового максимуму (LGM)".

Вони також виявили, що шліфовані кам'яні артефакти використовувалися для обробки іпомеї (кущової картоплі) приблизно від 42 000 років тому до наших днів.

Значення ущелини Джуукан частково полягає у її безперервному використанні впродовж останнього льодовикового періоду, що є рідкістю для внутрішніх австралійських територій. Хоча використання ущелини було рідкісним, поки клімат не потеплішав, а моря не затопили більшу частину континентального шельфу, артефактів за останні 3 500 років стало значно більше. Як показує нове дослідження, це навряд чи пов'язано лише з кращим збереженням.

Суворі умови льодовикового періоду, ймовірно, обмежували використання печери. У регіоні Пілбара, що характеризується надзвичайною спекою і сухістю, буває вологий сезон, і джерела води, такі як струмок Пурлікуті біля Джуукан 2, можуть зберегтися. До 15 000 років тому відсутність сезонного мусону робила воду дефіцитною й ущелина Джуукан, ймовірно, пропонувала більше ресурсів, ніж інші місця в хребті Хамерслі, багато з яких майже не були заселені між 31 000 і 14 000 років тому.

У Джуукан 2 археологи виявили понад 7000 кам'яних артефактів, що стало однією з найбільших колекцій в Австралії, яка дозволяє простежити хронологію розвитку використання знарядь праці. Вони також виявили численні кістки здобичі, переважно дрібних ссавців, серед яких особливо переважали єхидни, попри на їхню рідкісність на інших археологічних пам'ятках. Багаті записи пилку ще більше ілюструють зміну клімату.

Лише найбільша камера печерної системи Джуукан 2 була вивчена до знищення, тому багато чого залишилося невідкритим. Дослідження після знесення розпочалися у 2022 році з метою пошуків уцілілих артефактів.

Рішення Rio Tinto знищити ущелину Джуукан, попри культурне та історичне значення, викликало значну негативну реакцію. Ці події призвели до розслідування, яке завершилося відставкою генерального директора та двох інших керівників.

Раніше Фокус писав про стародавнє місце збору кочівників, яке вчені знайшли недоторканим. На ньому археологи виявили численні артефакти яким тисячі років.

Також ми розповідали про знайдені у Казахстані унікальні різьблення. Вчені досі не можуть визначити їх вік.