"Плаваючий острів": Китай будує першу у світі 30-поверхову морську платформу (фото)

Шанхайський університет Цзяотун у Китаї оголосив про будівництво великого інфраструктурного проєкту: найбільшої у світі морської дослідницької платформи. Згідно з проектом, це буде плаваюче дослідницьке судно, яке поєднує в собі характеристики морських платформ для видобутку нафти і газу. Вчені називають це дослідницьке судно "плаваючим островом", пише Фокус.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Спроєктована для безперервної роботи в суворих морських умовах, платформа підтримуватиме широкий спектр наукової діяльності, включно з розробкою передового морського обладнання, розвідкою океанічних ресурсів і дослідженням океанів.

Плаваюча дослідницька платформа призначена для глибоководних досліджень і, як кажуть учені, являє собою "плаваючий острів". Платформа матиме висоту 30-поверхової будівлі, при цьому частина її буде занурена у воду. Хоча це дослідницьке судно, все ж воно нагадуватиме морську платформу для видобутку нафти і газу.

Планується, що на судні буде розміщено шість основних дослідницьких об'єктів, включно з лабораторією з вивчення тайфунів, а також установками для вивчення морської метеорології та важким океанічним обладнанням. Платформа розроблена для забезпечення стійкості в суворих морських умовах і дає змогу проводити великомасштабні випробування глибоководного обладнання вагою в сотні тонн. Приміщення наукового судна розраховані на розміщення персоналу з 238 осіб, включно з ученими, які зможуть проводити експерименти на глибині 10 000 метрів.

Будівництво дослідницького судна планується завершити до 2030 року. Після введення в експлуатацію ця гігантська споруда матиме палубу розміром з два футбольних поля, а також басейн, достатньо великий, щоб вмістити дорослого синього кита. Судно слугуватиме полігоном для випробувань у відкритому морі систем глибоководного видобутку корисних копалин, морського обладнання та морської нафтогазової інфраструктури. Також дослідження будуть націлені на вивчення морських екосистем і того, як вони змінюються залежно від пори року.

Китай уже має найбільший у світі флот цивільних дослідницьких суден. Але вчені кажуть, що існує брак дослідницьких об'єктів, які могли б одночасно швидко переміщатися і працювати протягом тривалого часу в одному районі.

Нову платформу спроєктовано таким чином, що вона має мобільність дослідницького судна, що дає їй змогу швидко досягати заданих районів, перш ніж перейти в стаціонарний режим роботи на одному місці.

Як уже писав Фокус, у Китаї запущено виробничу лінію, що дає змогу створювати кожні півгодини одного людиноподібного робота.

Також Фокус писав про те, що ефект білого пальця допоміг японським ученим розмістити віртуальні сенсорні екрани на реальних стінах.

Під час написання матеріалу використано джерела: Futurism, Interesting Engineering.