Г'юстоне, у нас проблема: півстоліття люди неправильно цитують легендарну фразу
Кожен знає легендарну фразу "Г'юстоне, у нас проблема", яка не тільки не втратила своєї популярності, а й навіть отримала "нове життя" з появою мемів. Ця фраза прозвучала під час космічної місії "Аполлон-13". Але мало хто знає, що ця історична фраза в реальності звучала інакше.
Фраза "Г'юстон, у нас проблема" стала по-справжньому популярною після того, як її вимовив Кевін Бейкон у пригодницькій драмі "Аполлон-13" 1995 року. Сюжет фільму був заснований на реальних подіях сумнозвісної місії. Але правда полягає в тому, що астронавт Джон "Джек" Суайгерт, якого зіграв Бейкон, ніколи не вимовляв цієї фрази. Її також не вимовляв астронавт Джим Ловелл, якого у фільмі зіграв Том Генкс.
Насправді Суайгерт сказав: "Окей, Г'юстон. Я думаю, у нас тут проблема". У свою чергу, астронавт Ловелл повторив: "У нас тут проблема. У нас знижена напруга на головній шині B".
Сценарій фільму не був надто далеким від істини, але тим не менш, майже півстоліття люди цитують легендарну фразу неправильно.
"Г'юстон, у нас проблема"
У рамках місії "Аполлон-13" американці мали висадитися на Місяці втретє. Але місія була провалена через вибух одного з кисневих баків на борту корабля "Одіссей". Його запуск відбувся 11 квітня 1970 року, а 14 квітня на борту корабля сталася аварія.
На щастя, пілоти — командир Джеймс Ловелл-молодший, пілот командного модуля Джон Свігерт-молодший і пілот місячного модуля Фред Гейз-молодший — були дуже досвідченими. Ловелл уже брав участь у кількох місіях "Джеміні", Свігерт був ветераном ВПС, а Гайзе — професійним пілотом винищувача.
Однак, як підтвердить будь-який астронавт, ніяка підготовка не могла запобігти тому, що сталося далі.
Усього за дев'ять хвилин після того, як астронавти передали на Землю повідомлення з побажанням на добраніч, один з їхніх кисневих балонів вибухнув, знищивши і другий.
"Окей, Г'юстон, у нас тут проблема", — спокійно повідомив Свігерт у Центр управління польотами NASA.
"Г'юстон, у нас тут проблема", — повторив Ловелл. "У нас знижена напруга на головній шині B".
Екіпажу було наказано чекати, поки інженери NASA в Центрі управління польотами визначать проблему. Сеймур "Сай" Лібергот був диспетчером польотів, який відповідав за електричні, кліматичні та комунікаційні системи "Аполлона-13".
Хоча Лібергот був досвідченим інженером із величезним багажем знань, екіпаж уже виключив імовірність того, що проблема була пов'язана з несправністю приладів. Ловелл, Свігерт і Гейз не тільки "почули" проблему — яка пролунала, як гуркіт грому — а й побачили вибух на власні очі.
Місія вже тривала 56 годин, коли з'явилися перші сигнали біди від водневого бака модуля "Одіссея", у якому жив екіпаж. Тоді Свігерт припустив, що його просто потрібно переналаштувати, нагрівши та продувши газ у баку. Це поширена процедура, яка відома як "кріоперемішування".
Після цієї процедури, космічний корабель сильно затрясся. Екіпаж і Центр управління польотами на Землі побачили, що показник кількості кисню в баках впав до нуля. Через те, що кисень також подавався в паливні елементи "Одіссея", його потужність теж впала.
Через 13 хвилин Ловелл побачив в ілюмінаторі протікання в космічному кораблі.
"Ми щось випускаємо в космос", — повідомив Ловелл.
"Роджере, ми тебе чуємо", — відповів Г'юстон.
Ловелл припустив, що це може бути "якийсь газ", але не одразу зрозумів, що це витікав кисень із космічного корабля. На жаль, далі стало тільки гірше.
Що сталося на "Аполлоні-13"
Після того, як вибухнув кисневий балон, в екіпажу залишився єдиний вихід — неушкоджений місячний посадковий модуль "Акваріус". Він не мав використовуватися доти, доки корабель "Одіссей" не наблизиться до Місяця. Також посадковий модуль не був обладнаний для повернення на Землю, але в екіпажу не залишалося іншого вибору.
Річ у тім, що "Акваріус" був спроектований виключно як місячний апарат, тому у нього не було теплозахисного екрану, щоб витримати спуск в атмосферу Землі. Проте Гейз і Ловелл підготували його до запуску, а Свігерт залишився на борту "Одіссея", щоб відключити його живлення.
Використовуючи місячний модуль для управління "Одіссеєм", екіпаж змінив траєкторію, щоб обігнути Місяць і попрямувати додому. Команда мала використати гравітацію, щоб вимкнути живлення корабля і зберегти енергію для повернення на Землю.
Троє астронавтів також мали знайти спосіб накопичити достатньо енергії на "Акваріусі", щоб вистачило до посадки на Землю, тому вони вимкнули всі некритичні системи. На жаль, відключення некритичних систем означало відсутність опалення на борту.
Поки температура опускалася майже до нуля, частина продуктів харчування ставала непридатною для вживання. "Акваріус" не був розрахований на повернення на Землю, тож йому була потрібна вода для охолодження обладнання та запобігання перегріву. Тому води для екіпажу майже не залишилося.
Додатково до всього, "Акваріус" був розрахований на двох осіб. Повернення додому мало відбутися в тісних і болісних умовах.
У підсумку, у Хейза розвинулася ниркова недостатність, і вся команда сильно схудла дорогою додому. Проте всі троє астронавтів змогли повернутися живими додому.
17 квітня 1970 року екіпаж знову запустив "Одіссея", увійшовши в атмосферу Землі і приводнившись недалеко від Самоа в Тихому океані.