План відбудови України: Пенні Пріцкер назвала п'ять умов

Пенні Пріцкер, спецпредставниця Сполучених Штатів з питань економічного відновлення України, йде з посади через рік після призначення. У підсумковій промові про результати своєї роботи на обговоренні в інституті Брукінс, Пріцкер представила список із п'яти умов, які мають забезпечити успішне економічне відновлення України. Про це повідомляє "Голос Америки".

План спец представниці вже назвали "Планом Пріцкер" за аналогією із планом Маршалла — програмою економічної допомоги європейським державам після Другої світової війни. Однак, у промові Пріцкер пояснила, у чому полягає різниця між двома планами, і чим план для України має бути кращим.

План Пріцкер виглядає так:

• Єдиний проєкт планування реконструкції України.
• Швидке збільшення кількості готових проєктів.
• Антикорупційні реформи.
• Міжнародні інвестиції в Україну.
• Повернення українців із-за кордону.

Вона зауважила, що Україні терміново розвинути урядове планування єдиного проєкту відновлення із підходом, коли уся реконструкція — це один великий одночасний проєкт зі зрозумілими пріоритетами. Пріцкер зазначила, що нині між міністерствами поганий зв'язок, а тому загальну картину дуже важко собі уявити.

"Це загальне планування за зразком плану Маршалла є відсутньою ланкою в нинішньому підході України до реконструкції, " — каже Пріцкер.

Крім цього, Пріцкер вважає, що Україні призначити високопосадовця — визнану та шановану в усьому світі людину, яка буде координувати цей стратегічний напрямок відповідно до демократичних пріоритетів уряду та євроатлантичних прагнень Києва.

На думку посадовиці, Україна повинна продовжувати здійснювати антикорупційні реформи, адже це важливо для масштабних інвестицій і процвітаючої економіки.

Вона похвалила зусилля офіційного Києва у цьому напрямку, зокрема нові правила декларування активів, антимонопольну лібералізацію та лібералізацію цін на енергоносії, зміцнення Конституційного Суду України, реформу судової дисципліни та корпоративного управління. Однак, каже Пріцкер, цю динаміку треба зберегти і виконати усі зобовʼязання на шляху до вступу в ЄС.

Серед проблемних сфер вона назвала митницю та податкову службу. А також порадила зміцнювати НАБУ та САП, як головних вартових майбутнього України, як привабливої країни для ведення бізнесу.

Також на її думку світ має виділити більше капіталу для інвестування в Україну.

Ще до березневої хвилі російських енергетичних атак, Світовий банк оцінив витрати на реконструкцію України в 486 мільярдів доларів. Лідери країн Великої сімки вирішили передати 50 мільярдів доларів із російських заморожених активів. Але на думку Пріцкер, ці кошти можуть профінансувати потреби України лише в короткостроковій перспективі.

У довгостроковій перспективі, міркує вона, справедливо, щоб реконструкцію значною мірою фінансувала Росія. Пріцкер пропонує поєднувати це з роллю приватного капіталу в прискоренні економічного шляху України до процвітання.

Також важлива умова – це повернення українців з-за кордону, адже зруйновану країну має хтось відбудовувати.

Наразі Україна не має робочої сили, необхідної для реконструкції, вважає Пріцкер. Тому повернення людського капіталу — важлива передумова успішного відновлення.

Наразі близько 4,9 мільйона українців вимушено виїхали з України, проте, за оцінкою Центру економічної стратегії, 57% планують повернутися. Водночас це процес залежатиме від того, наскільки швидко відбудеться відбудова постраждалих територій.

Також Пріцкер підкреслила, що Україна повинна забезпечити фізичні, психологічні, соціальні потреби людей, котрі приймуть рішення повернутися додому.

"Україні необхідно буде залучати робочу силу стратегічно і перенавчати жінок для роботи на позиціях, які історично займали чоловіки", — вважає посадовиця.

Пріцкер каже, що таке бачення України — амбітне, але досяжне. І світ має допомогти Києву втілити "українську мрію" в реальність. Однак сама країна має взяти ініціативу щодо відновлення у свої руки.

Нагадаємо, 30 липня в українському Кабміні Пенні Пріцкер зауважила, що у Вашингтоні рекомендують Києву шукати шляхи збільшення доходів бюджету, реформуючи митницю і борючись із тіньовими ринками. А не збільшувати податки.