"Податок на посилки" підкосить e-commerce та позбавить українців можливості купувати дешевші товари за кордоном, — CEO Meest International Василь Журавель

Так званий "податок на посилки" нанесе шкоду цілим галузям української економіки та зменшить їх платежі до бюджету. А разом з цим позбавить українців можливості купувати дешевші товари за кордоном. Про це заявив Василь Журавель, співзасновник та CEO Meest International, яка спеціалізується на обслуговуванні міжнародних поштових експрес-відправлень.

"Формат та механізм, за якими хочуть запровадити ці норми, викликають занепокоєння: законопроєкт у чинному вигляді може призвести лише до негативних наслідків, як-от збільшення "сірих" схем, зменшення податкових надходжень і навіть певною мірою до підриву обороноздатності країни", — вважає він.

Василь Журавель зазначив, що наповненню бюджету сприяє зростання сегмента електронної комерції, яка є великим платником для бюджету.

"Статистика та досвід показують, що ринок та держава виграють, коли електронна комерція розвивається. Наприклад, якщо минулого року наш поштовий оператор "Росан" сплатив у бюджет 219 млн грн податків, цього року цей показник, за нашими прогнозами, збільшиться до понад 275 млн грн. Щоб наповнювати бюджет коштом електронної комерції, її потрібно заохочувати, а не навпаки", — переконаний він.

Впровадження "податку на посилки" знову зажене міжнародну торгівлю та значну частку легального імпорту в тінь, призведе до розквіту контрабанди, вважає експерт.

Відтак, на думку співзасновника та CEO Meest International, запропонований урядом та Мінфіном "податок на посилки" не зможе наповнювати бюджет. А крім того, стане ще й додатковим фінансовим тягарем для бізнесу та українців: "За нашими оцінками, тільки їх адміністрування буде обходитися у щонайменше 100 грн за одну посилку, що неспіврозмірно податкам, які будуть стягуватися", — підраховує Василь Журавель, та нагадує, що всі витрати зрештою ляжуть на споживачів.

Окрім того, на його думку, законодавча ініціатива здатна нашкодити обороноздатності.

"Під час великої війни українці стали набагато частіше купляти військові та навколовійськові товари саме за кордоном. За нашими даними, кожна 20 посилка призначена для фронту: це тактичний одяг, амуніція, запчастини для дронів, електронних приладів тощо. За умови ухвалення законопроєкту нашим захисникам та волонтерам доведеться або значно переплачувати за ці товари, або зовсім від них відмовлятися", — сказав CEO Meest International.

За його словами, загалом для України може бути впроваджена європейська модель контролю поштових відправлень, але цього не можна робити поспіхом, адже контроль та оподаткування десятків мільйонів посилок потребують відповідних інструментів та зрозумілих процесів.

"А для цього почати треба з адаптації національного законодавства — зокрема, Митного кодексу та закону "Про електронну комерцію". І варто пам'ятати, що це не швидкий процес — у ЄС на подібну трансформацію пішло близько п’яти років", — вказав представник Meest International на необхідність комплексного підходу. Тоді як від фрагментарних швидких рішень Україна та її бюджет отримають лише шкоду.

Коментуючи висловлювання міністра фінансів, що ніби-то українці отримують надто багато посилок з-за кордону, чисельність яких у 2023 році становила 51,5 млн (дві посилки на кожну людину), Василь Журавель сказав, що європейці отримують їх ще більше — це нормальна ситуація для поштово-логістичного ринку, особливо в умовах розвитку електронної комерції та глобальної торгівлі. Наприклад, в сусідній Польщі на кожного громадянина припадає 3,3 імпортованих посилки на рік, а в Німеччині ще більше — 8,7. І ніхто ані в Німеччини, ані в Польщі не робить з цього проблеми і не оголошує про "лазівки".