Урядова ініціатива про зниження цін на ліки може мати негативні наслідки для ринку, - Сергій Лямець

12 лютого Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11493, який обмежує торговельні націнки на ліки, а уряд оголосив про зниження цін на 100 найбільш популярних препаратів з 1 березня на 30%. Однак, на думку економічного експерта Сергія Лямця, ця ініціатива може мати критичні економічні наслідки. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook , повідомляє видання "Апостроф".

У матеріалі йдеться, що головні положення нового регулювання включають:

• Граничні оптові надбавки – не більше 8%.
• Обмеження націнки в аптеках: 10-25% для рецептурних ліків, 35% для безрецептурних.
• Заборону маркетингових договорів між виробниками та аптеками.

За оцінками аналітика, ці заходи можуть спричинити значне скорочення податкових надходжень. Лише у 2024 році роздрібні аптечні мережі сплатили понад 7,6 млрд грн податків, а оптові компанії – ще більше. Через зниження прибутковості прогнозовані втрати держбюджету у 2025 році можуть скласти близько 8 млрд грн, пише Апостроф.

"Орієнтовно, податкові надходження від роздрібної торгівлі зменшаться на 70%. В абсолютних цифрах це приблизно 5,3 млрд грн на рік. Це був лише роздріб. Оптова торгівля теж отримала від Кабміну "рознарядку" – вкластися у 8% націнки. Фактично, їх націнка зменшиться на чверть та буде обмежена квотами, а це призведе до зниження податкових надходжень у 2,4 млрд грн. Разом, прогнозовані втрати податків на роздрібній та оптовій торгівлі складуть майже 7,7 млрд грн на рік. Менші втрати від нововведень понесуть виробники, але їхні податкові надходження зменшаться через зниження відпускної ціни. За деякими припущеннями, воно складе десь 2%. Це знайде відображення у мінус 60-70 млн грн податку на прибуток. Плюсуємо і цю суму. Виходить, що загальні втрати бюджету у 2025 році становитимуть близько 8 млрд грн", — пише Лямець.

Окрім цього, на думку експерта, запроваджене обмеження маркетингових договорів може призвести до кризи в аптечному секторі: скорочення надходжень аптек, зменшення асортименту, звільнення працівників, а в деяких випадках – до закриття аптек.

" До цієї миті, ринок аптек був великим завдяки високій прибутковості. Коли ціни геть на усе навколо зростають на 30-50% на рік, а гривня весь час девальвує, зменшення власної маржі аптек означатиме оптимізацію. У найгіршому випадку, згадані вище проблеми продовжуються по ланцюгу: деякі аптеки не зможуть платити постачальникам, постачальник – виробнику. Отримаємо кризу у галузі, перерозподіл ринку, дефіцит ліків (зокрема, через порушення внаслідок запровадження квот, налагоджених ланцюгів постачання), закриття аптек, звільнення працівників. Як наслідок, подальше пропорційне зниження податкових надходжень", — зазначив аналітик.

Сергій Лямець вважає, що жорстке адміністративне регулювання призведе не до зниження цін, а до скорочення конкуренції, монополізації ринку та подорожчання ліків у майбутньому.

"Будь-яке адміністративне втручання у роботу ринку завершується підвищенням цін. Внаслідок звуження ринку зазвичай ринок концентрується в руках найбільших гравців. Концентрація означає збільшення ринкової влади. Далі – підвищення цін у той чи інший спосіб. У нашому випадку, врешті решт закінчиться подорожчанням ліків", — наголосив Лямець.

Експерт закликає уряд до перегляду ініціативи, проведення консультацій із бізнесом та запровадження більш збалансованого механізму регулювання.

"Жорсткі точкові адміністративні обмеження навряд чи вирішать проблему. Варто було б вислухати позиції всіх учасників ринку, а потім на базі їхніх рекомендацій розробити ефективний механізм врегулювання, який, власне, закріпити на законодавчому рівні", — запропонував Лямець.