Економіка це не просто цифри, це наше життя: досвід і погляди економістки Катерини Дяченко

Вона активно впроваджує свої дослідження в освітню практику: є авторкою низки методичних розробок, з фінансів та економіки підприємств; наукових розробок, присвячених економічній безпеці, зокрема будівельних підприємств, а також ініціаторкою інтерактивних освітніх форматів — web-квестів по формуванню та збалансуванню державного та місцевих бюджетів України, економічного квесту для студентів коледжів.

Поговорили з Катериною про те, як економіка впливає на безпеку та розвиток держави, як вміти пояснювати складні терміни зрозумілою мовою та як зараз відносяться до жінок у науці.

— Пані Катерино, розкажіть, будь ласка, як почалась ваша наукова кар’єра в економіці? Що стало поштовхом для вибору саме цього напряму?

— Я почала вивчати економіку вже у старшій школі. Я навчалась у юридичному ліцеї з поглибленим вивченням економіки і права. Саме там і почалось моє знайомство з цією наукою, яке потім переросло у професійну діяльність.

І вже тоді я зрозуміла, що за цифрами на папері стоїть щось більше. Це і успіх, і втрата всього, через маленьку помилку, це реальне життя людей. Економіка дає інструменти для розуміння і вирішення складних соціальних проблем: бідності, нерівності, кризи. Мене захоплює можливість поєднувати аналітичне мислення з прагненням до практичної користі для суспільства.

— Розкажіть, будь ласка, про ваш внесок у науку. Які напрями досліджень є для вас ключовими, і які результати ви вважаєте найважливішими?

— Основний напрям моїх наукових досліджень — це економічна безпека підприємств, зокрема в будівельній галузі. У 2020 році я захистила кандидатську дисертацію, а у 2022 отримала вчене звання доцента. У своїй дисертаційній роботі я зосередилась на розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення забезпечення економічної безпеки діяльності будівельних підприємств з урахуванням галузевої приналежності та особливостей формування їхніх фінансових ресурсів.

У дисертаційному дослідженні я працювала над розробкою методичного підходу до оцінювання фінансової складової економічної безпеки, який би враховував системну взаємодію показників фінансового рівня економічної безпеки діяльності будівельних підприємств, що містять їх коротко- та довгострокову платоспроможність, фінансову ефективність та отримані від замовника аванси і демонструють певні взаємозв'язки авансованого замовниками капіталу з показниками фінансового рівня їхньої економічної безпеки, що повною мірою враховує галузеві особливості діяльності будівельних підприємств.

Даний підхід на противагу існуючим, враховує те, що фінанси будівельних підприємств формуються шляхом залучення авансованого капіталу, що значною мірою впливає на показники фінансового стану підприємств і визначає рівень фінансової складової економічної безпеки діяльності будівельних підприємств, що дозволяє врахувати ризики та загрози, характерні саме для будівельної галузі.

Також я розробила підхід до аналізу функціональних складових економічної безпеки — від фінансової до інноваційної чи нормативно-правової, — що дозволяє відстежувати взаємодію між ними та вплив зовнішніх і внутрішніх факторів. Результати досліджень було успішно апробовано та запроваджено у діяльність низки підприємств, зокрема «УКРМІСЬКБУД ХОЛДИНГ» у Києві та «Житлобуд-2» у Харкові, де застосовано розроблений методичний підхід, за результатами якого запропоновано комплекс заходів з підвищення результативності функціонування системи економічної безпеки діяльності цих підприємств.

Крім того, я брала участь у кількох науково-дослідних держбюджетних темах, пов’язаних з модернізацією регіональної економіки, конкуренцією на внутрішньому ринку, а також адаптацією соціально-економічних систем до екзогенних змін.

Сьогодні я є членом редакційної колегії наукового журналу та входжу до European Economic Association, активно консультую підприємства і продовжую дослідження у сфері адаптивного управління. Загалом маю сімнадцять наукових публікацій у фахових наукових виданнях, що входять до наукометричних баз даних, дві з яких у базі Web of Science, а також є автором понад тридцяти тез доповідей на Міжнародних та Всеукраїнських конференціях. Для мене наука — це не лише аналітика й теорія, а й реальний інструмент для підтримки стійкості та розвитку бізнесу в динамічному середовищі.

— Розкажіть про свою діяльність у редакційній колегії наукового журналу. Які теми зараз найбільше цікавлять наукову спільноту?

— Головне завдання редакційної колегії електронного наукового фахового журналу «Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Економіка» — це рецензування та супровід публікацій у сфері економіки та управління.

Щодо тем, які зараз найбільше цікавлять наукову спільноту, то це: адаптивне управління в умовах глобальних змін, цифровізація та штучний інтелект у бізнесі, економіка сталого розвитку, а також питання кризового управління й економічної стійкості. Ці напрями є в центрі уваги наукової спільноти та мають практичне значення для сучасного управління.

— Ви спеціалізуєтеся на питаннях економічної безпеки. Чому ця тема є настільки актуальною сьогодні, зокрема у контексті будівельної галузі?

— Питання ідентифікації, упередження та нівелювання ризиків і загроз в діяльності бізнес-структур гостро стоїть в усіх секторах економіки, але особливо — у будівництві. Адже саме будівельна галузь є одним з головних індикаторів і драйверів економіки. Вона акумулює великі обсяги капіталу, залежить від постачання ресурсів, стабільності цін, регуляторної політики.

Будь-яка дестабілізація — від корупційних схем до логістичних збоїв — одразу впливає не лише на бізнес-структури, а й на суспільну інфраструктуру. Крім того, після воєнних руйнувань саме будівництво відіграє ключову роль у відновленні. Від її ефективності залежить швидкість і якість реконструкції інфраструктури, житла, об'єктів соціальної сфери. У таких умовах питання прозорості, контролю за витратами та недопущення економічних злочинів виходить на перший план.

— Ви є членом кількох професійних асоціацій, зокрема European Economic Association. Що для вас означає міжнародне професійне визнання?

— Для мене міжнародне професійне визнання — це, насамперед, про користь. Це підтвердження того, що моя робота є релевантною у глобальному науковому контексті. Членство в таких асоціаціях, як European Economic Association, відкриває можливість постійного обміну знаннями, участі в передових дискусіях, доступу до найновіших досліджень та практик. Це не просто статус — це можливість активної участі бути дотичною до формування економічної науки на міжнародному рівні та можливість представляти Україну на міжнародній науковій арені, а також впроваджувати передовий зарубіжний досвід у вітчизняну практику.

— Яке значення, на вашу думку, має наукова діяльність у процесах прийняття стратегічних рішень в бізнесі?

— Наукова діяльність — це фундамент для стратегічного бачення. Бізнес не може орієнтуватись лише на інтуїцію та тренди, адже тоді він втрачає стійкість. Науковий підхід дозволяє глибоко аналізувати ринки, систематизувати ризики, моделювати сценарії майбутнього — не на основі припущень, а на основі доказів. Особливо це важливо в періоди високої невизначеності.

Наука допомагає бізнесу бачити не лише короткочасні зміни, а й розуміти глибші тенденції. Завдяки дослідженням у сферах економіки, технологій, ризиків і ринку праці компанії можуть приймати зважені рішення, які працюють не лише зараз, а й у майбутньому.

Методи на кшталт моделювання чи аналізу даних зменшують невизначеність і дають змогу краще планувати. У часи змін це особливо важливо. Наука — це не щось далеке, а реальний інструмент для тих, хто хоче діяти наперед, а не просто реагувати.

— Ви не лише дослідник, а й викладач. Як ви адаптуєте складні економічні теми для студентів і молоді?

— Найпростіший спосіб донести складні теми, це пояснити їх через актуальні події, ситуації, з якими студенти стикаються у повсякденному житті. Економіка — це не щось абстрактне, вона навколо нас: у цінах, ринку праці, виборі професії чи навіть в онлайн-платформах, якими користується молодь.

Щоб цього досягти я використовую кейс-методи, візуалізацію, інструменти інтерактивного навчання. І найголовніше — я завжди пояснюю не тільки що, але й навіщо це потрібно знати. Коли студент бачить практичну цінність знань, навіть найскладніша модель перестає бути теоретичною і стає інструментом.

Також важливо створити простір для запитань і критичного мислення. Я заохочую студентів не просто вивчати моделі, а ставити під сумнів припущення, шукати альтернативи, будувати власні висновки. Це і є суть економіки як науки — вміння бачити глибше, ніж цифри, і розуміти, як працює складна система.

— Що вас надихає створювати нові формати навчання — як-от веб-квести та економічні квести для коледжів?

— Зі своїми студентами я працюю за принципом — щоб зацікавити, треба здивувати. А сьогодні не використовуючи методи інтерактивного навчання та сучасні інформаційні технології здивувати не так просто.

Я хочу показати, що економіка — це не лише формули та графіки, а жива, практична наука, яка стосується кожного з нас. Коли студенти включені в навчання емоційно та інтелектуально, вони сприймають матеріал глибше й із більшим інтересом. Саме тому я створюю формати, в яких теорія поєднується з практикою — економічні квести та веб-квести.

Такі підходи розвивають критичне мислення, навички командної роботи, вміння оперативно приймати рішення в умовах невизначеності. Це не просто «гра», а спосіб занурити студентів у реальні економічні процеси, що дає змогу їм самостійно знайти та опрацювати офіційні першоджерела інформації, вчить працювати з великими масивами даних, виділяти головне, систематизовувати та аналізувати реальну, «живу» інформацію.

— Як ви бачите роль жінки-науковця у сучасному світі? Чи стикалися ви з упередженнями, і як їх долали?

— Не дивлячись на те, що жінок у науці стає дедалі більше, все ж перед нами залишаються виклики, які вимагають змін.

Щодо упереджень, я, звісно, стикалася з упередженнями — часом прихованими, часом доволі прямими. Це могло проявлятися в сумнівах щодо компетентності через «досить молодий вік» (я почала викладати з двадцяти одного року), очікуванні більш «традиційної» поведінки тощо. Але мій протест та моя боротьба лежать в науковій площині. За мене кажуть моя якісна робота, ініціативи та проєкти.

Для мене важливо також бути прикладом для молодших колег і студенток — щоб вони бачили, що у науці є місце для жінки з голосом, баченням і впливом. Справжній прорив починається тоді, коли присутність жінки в науці сприймається не як виняток, а як норма.

— Які цілі ви ставите перед собою зараз — як вчена, викладачка та консультантка?

— Як вчена, я ставлю перед собою ціль продовжувати дослідження в актуальних напрямках, що мають потенціал змінити практичні підходи в моїй галузі.

Як викладачка, моя основна мета – не тільки передавати знання, але й надихати студентів на розвиток критичного мислення та самостійних досліджень. Хочу більше долучати їх до наукових досліджень та реальних бізнес-структур.

Як консультантка, я ставлю перед собою завдання допомогти бізнесу та індивідуальним клієнтам вирішувати складні питання і знаходити ефективні рішення через застосування наукових методів і досліджень.

Я прагну інтегрувати та гармонізувати всі ці напрями, щоб створювати та посилювати синергію між наукою, освітою та практикою. Це дозволить мені розвивати науку та бути корисною для бізнесу та суспільства.

— Що б ви порадили молодим дослідникам, які лише починають свій шлях у сфері економіки?

— Найголовніше, що потрібно пам’ятати дослідникам, що важливо залишатись допитливими та відкритими до нових ідей та методів. Економіка — динамічна сфера, яка постійно змінюється, тому важливо не зупинятися на досягнутому, а бути готовим вивчати нові концепції, підходи та технології, бути швидким і гнучким.

Дослідники знають, як важливо бути постійно в контексті теми, вивчати та читати якомога більше. І це не значить відмовитись від власного життя. Навіть по сорок хвилин на день достатньо, щоб з часом почати генерувати власні ідеї.

Також, варто бути готовим до труднощів і критики, та не боятися невдач. Науковий шлях рідко буває прямим і безперешкодним, тому важливо вміти вчитися на помилках і не здаватися на першому ж етапі.

— І наостанок: як, на вашу думку, наука може змінити майбутнє держави?

— Наука — це основа розвитку, яка впливає на все: від нових технологій до змін у суспільстві. Країни, що підтримують наукові дослідження і дослухаються до фахівців, отримують переваги не тільки в інноваціях, а й у здатності швидше адаптуватися до викликів світу.

Завдяки науці бізнес стає ефективнішим, з’являються нові напрямки виробництва, росте економіка та створюються робочі місця. Це допомагає країні ставати сильнішою на глобальній арені.

Окрім того, науковий підхід дає змогу краще розуміти екологічні та соціальні проблеми. Якщо державні рішення спираються на факти й дослідження, це знижує ризики і веде до більш збалансованого розвитку.

І головне — майбутнє формується саме зараз, у наукових лабораторіях і дослідницьких командах. Ті країни, які це усвідомлюють, вкладають не просто в науку, а в стабільність, силу й добробут свого народу.