"Останній Прометей Донбасу" — в Києві показали документальний фільм, що розповідає про героїчну роботу енергетиків Курахівської ТЕС
Документальний фільм "Останній Прометей Донбасу" — це історія станції та Героїв-енергетиків, які щодня боролись за світло.
В Києві відбувся передпоказ документальної стрічки режисера Антона Штуки «Останній Прометей Донбасу». Фільм, який розповідає про роботу енергетиків ДТЕК Курахівської ТЕС, які до останнього під постійними обстрілами, в умовах небезпеки тримали роботу станції. І тільки коли фронт наблизився на лічені кілометри, було прийнято рішення про повну евакуацію співробітників станції та обладнання.
«Все, що можна було вивезти, ми вивезли», — поділився екс-директор Курахівської ТЕС Анатолій Боричевський. «і це обладнання вже працює на різних станціях. Роботи було не мало. Це була робота не тільки працівників Курахівської ТЕС, це була робота всієї команди ДТЕК — і корпоративного центру, і логістів, і ейчарів, і шахтарів, і мереж. Всіх».
Курахівська ТЕС пережила Другу світову війну. Це була найстарша теплоелектростанція України, яка працювала понад 80 років та освітлювала Донеччину.
Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну Курахівська ТЕС неодноразово була обстріляна ракетами та КАБами з боку росії. «Як тільки з труби починає йти дим, починається обстріл», — розповідали робітники станції та знімальна група.
7 липня 2023 року відбувся обвал даху котлотурбінного цеху ТЕС, загинули люди. В листопаді 2024 року Курахівська ТЕС була повністю знищена росією.
Антон Штука, режисер «Останнього Прометею Донбасу» поділився з Фокусом своїм рішенням щодо зйомок стрічки: «Мені дуже важливо було зробити саме цю історію, тому що, по-перше, я, як документаліст, розумів, що це дуже тимчасова подія, на жаль, поки ця станція ще працює, і поки вона ще існує, і поки ще місто не окуповане ворогом. Хоча ворог на той момент був дуже близько. Тому я розумів, що це треба зафіксувати обов'язково. Коли я вже потрапив на станцію, мене дуже зацікавила тема того, що ті, хто там працює, це звичайні працівники, вони працюють просто на роботі, на підприємстві. Вони не є військовослужбовцями, і вони можуть покинути свою роботу, звільнитися будь-якого дня. Але вони цього не робили, вони далі там знаходилися, працювали і допомагали нести світло всім українцям. І мене це з одного боку вражало, з іншого боку дуже цікавило. І в мене було дуже велике бажання дослідити їх мотивацію, їх думки, і надати їм слово. Тому що це також історія з Донеччини. І мені дуже важливо було саме дати слово жителям Донеччини, області України, з якої все почалося ще в далекому 2014 році».
Анатолій Боричевський на питання, чи вдалося фільмом передати ті події, які відбувалися в реальності, відповів, що дійсно в стрічку увійшло все так як було, «і постріли такі ж самі».
Документальний фільм «Останній Прометей Донбасу» — це історія станції та Героїв-енергетиків, які щодня боролись за світло. Радимо до перегляду.
