Жіноче лідерство у сільському господарстві: приклад успіху Валентини Кавун
В українському агросекторі жінки становлять понад 40% працівників, але лише 5-7% керівних посад у великих господарствах займають жінки. Валентина Кавун — одна з небагатьох, хто пройшов шлях від бухгалтера до керівника сільськогосподарських підприємств загальною площею понад 1000 гектарів. Її історія показує, як в реальному часі змінюється роль жінок в агробізнесі.
Від фермерської родини до тисячі гектарів
Валентина Кавун виросла в родині фермерів на Тернопільщині. З дитинства бачила, як батьки вирощують пшеницю, ячмінь, збирають врожай, продають зерно, але на відміну від багатьох дітей з аграрних родин, її приваблювала не робота в полі, а цифри, плани та розрахунки рентабельності. У свій вільний час вона регулярно задумувалася, як можна допомогти родині продати більше.
"Я бачила, що батьки працюють фізично дуже важко, але часто не розуміють, чому господарство не приносить очікуваного прибутку. Не було чіткого обліку витрат, розуміння собівартості. Мені хотілося це змінити", — розповідає Валентина.
Вона свідомо обрала спеціальність "Фінанси" у Тернопільському національному економічному університеті, щоб повернутися в агросектор вже як фахівець. З 2007 року почала працювати бухгалтером у сільськогосподарському підприємстві, де вирощували зернові на орендованих землях.
За 15 років Валентина пройшла шлях до керівника двох компаній: СФГ "Аванто" (40 гектарів, спеціалізація — яблуневий сад) та СПП "Мричко" (близько 1000 гектарів, вирощування пшениці, ячменю, кукурудзи, сої, ріпаку).
Коли агроном не сприймає жінку-керівника
Найбільшим викликом для пані Кавун стало ставлення колег та партнерів. В українському сільському господарстві досі панує стереотип: жінка може працювати в полі, але не може керувати виробництвом.
"Коли я приїжджала на поле, агрономи часто зверталися з питаннями до чоловіків-колег, навіть якщо рішення приймала я. Це було трохи образливо. Під час переговорів з постачальниками техніки я мала доводити, що не гірше розумію різницю між комбайнами, знаю їх потужності та можу оцінити продуктивність", — згадує Валентина.
Особливо складно було на початку, бо механізатори та агрономи з багаторічним досвідом не сприймали молоду жінку всерйоз. Довелося вивчати матчастину: типи ґрунтів, агротехнології, севообороти, особливості кожної культури.
"Я витрачала вечори на те, щоб розібратися, чому для кукурудзи потрібна одна норма добрив, а для пшениці інша. Чому на цьому полі урожайність нижча. Коли почала розмовляти з агрономом його мовою і розуміти суть процесу, мені нарешті почали довіряти", — пояснює вона.
Рекордні врожаї та міжнародні контракти
Під керівництвом Валентини господарства у найкоротші терміни досягли рекордних показників: пшениця давала до 6-7 тонн врожаю з гектара (при середніх по регіону 4-5 тонн), соя — до 3 тонн.
Компанії уклали довгострокові контракти на експорт сої в США, що дало можливість збільшити прибутки, налагодили стабільні канали продажу для яблук. "Коли є постійні канали збуту, ти можеш інвестувати у якість. Ми впроваджували нові сорти, експериментували з технологіями, інвестували в системи зрошення для саду", — підкреслює Валентина.
Валентина також наполягала на оновленні машинно-тракторного парку, навіть коли це вимагало залучення кредитів. Нова техніка дозволила скоротити терміни посівної та збиральної кампаній, зменшити втрати зерна, знизити витрати палива.
Визнання професіоналізму
Один з постачальників сільськогосподарської техніки, який співпрацював з компанією Валентини протягом кількох років, згадує: "Спочатку я звертався з технічними питаннями лише до інших агрономів, хоча потім швидко зрозумів, що саме Валентина приймає фінальні рішення і розуміє техніку не гірше за механізаторів. Вона могла дати пораду навіть по налаштуванню комбайна, продумати економіку використання різних моделей обладнання. Зараз, на мою думку, це рідкість навіть серед чоловіків-керівників".
Результати управління Валентини Кавун отримали визнання не лише в Україні. Успішний експорт сільськогосподарської продукції на міжнародні ринки, впровадження сучасних підходів до фінансового планування та стратегічні рішення щодо диверсифікації виробництва привернули увагу закордонних партнерів. Американські компанії-імпортери відзначали високу якість продукції та надійність поставок, що стало результатом системного підходу до управління господарством.
"Мені завжди важливо, щоб агроном розумів, чому ми обираємо саме цей сорт пшениці, а звичайний працівник бачив, як його відданість роботі сильно впливає на загальний результат", — ділиться досвідом Валентина.
Поради жінкам, які хочуть працювати в агросекторі
Валентина Кавун переконана, що український агросектор потребує більше жінок-керівників, оскільки галузь переживає трансформацію і потребує свіжого погляду — його здатні привнести ті, кому раніше був закритий доступ до стратегічного управління.
"Доведеться розібратися в техніці, сортах, технологіях, але це не складніше, ніж освоїти будь-яку іншу професійну сферу. Урожайність, рентабельність, стабільність господарства — це те, що говорить краще за будь-які слова, а стереотипи зникають, коли люди бачать реальні результати", — радить Валентина.
"Сільське господарство в Україні завжди було жіночою справою не менше, ніж чоловічою. Жінки працювали в полі, керували агро об'єктами під час війн. Зараз настав час, коли жінки можуть займати керівні позиції офіційно", — підсумовує Валентина Кавун.
З 2022 року Валентина Кавун проживає в США, де продовжує працювати у фінансовій сфері. Понад рік вона обіймає посаду у компанії home care, де відповідає за білінг і фінансове управління. Адаптація професійного досвіду до американського ринку показала універсальність підходів, які працювали і в українському агробізнесі.