Підтримайте нас

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ:

Чому одні ТРЦ заробляють, а інші – втрачають клієнтів: архітектор Мирослав Жалдак про те, як простір керує поведінкою відвідувача

ТРЦ "Ретровіль" у Києві – один із найскладніших проєктів у портфоліо архітектора Мирослава Жалдака, автора понад 100 реалізованих комерційних об'єктів та лауреата національної нагороди "Гордість професії". Сам автор пояснює, чому один комерційний простір приносить гроші, а інший – відштовхує клієнтів.

"Комерційний інтер'єр – це не декорація. Це інструмент". За плечима Мирослава понад сто реалізованих проєктів у сфері громадських просторів. Ресторани, готелі, торговельні центри, офіси – кожен із цих форматів має власну логіку, але спільну мету: утримати людину і зробити її перебування комфортним.

Простір і поведінка відвідувача

Коли ми заходимо в ресторан, готель чи магазин, ми рідко усвідомлюємо, скільки рішень за нас уже прийнято. Куди ми підемо спочатку, де зупинимося, як довго пробудемо – усе це вже закладено в планування. Професійний дизайн комерційного простору – це сценарій, написаний світлом, матеріалами та архітектурними рішеннями.

Відео дня

"Ми проєктуємо не стіни – ми проєктуємо поведінку людини в просторі".

За п'ятнадцять років практики Мирослав встиг попрацювати з усім спектром комерційної нерухомості – від камерних кафе до торговельно-розважальних центрів.

""Ретровіль" – це не просто торговий центр. Це міський простір, який мав працювати і як транзитна зона, і як місце, де люди хочуть затриматися. Два протилежні завдання в одному об'ємі", – згадує архітектор.

Серед інших проєктів – ТРЦ "Район" та "Сонячна галерея", кожен з яких мав власну специфіку і вимагав індивідуального підходу до організації потоків і атмосфери.

Світло і поведінка відвідувача

Якщо запитати дизайнера, що найбільше впливає на поведінку відвідувача, він відповість: не меблі і не колір стін, це — світло.

Тепле світло змушує людину уповільнити рух, і в ресторані це означає додаткове замовлення. Холодне, навпаки, прискорює рух – у торговій зоні це дає швидшу ротацію відвідувачів. Там, де треба продати конкретний товар, працює спрямоване світло: воно фокусує погляд. А в зонах відпочинку використовують розсіяне – воно розслаблює.

"Це фізіологія". Помилка в одну зону освітлення може коштувати орендарю кількох відсотків виручки.

Гість має почуватися як вдома, але при цьому користуватися послугами готелю. Цей баланс Мирослав шукав, працюючи над мережею "Рейкарц" в Україні та Узбекистані: лобі, ресторан, номери – кожна зона потребувала окремого світлового сценарію. І кожна помилка в цьому балансі коштує бізнесу грошей.

У готелі правила інші. Гість приїжджає втомлений, часто після довгої дороги, і перше враження формується за секунди. Рецепція має бути видимою одразу, але не домінувати над простором. Гість не повинен шукати ліфт – шлях до нього має бути інтуїтивним. А освітлення в коридорах – достатнім для орієнтації, але приглушеним, щоб не дратувати втомлену людину.

Матеріали і відчуття якості

Але світло – лише частина історії. Є ще поверхні, яких відвідувач торкається: стільниці, поручні, текстиль крісел. Вони формують підсвідому оцінку якості місця.

"Натуральне дерево, камінь, тканини з текстурою – вони сигналізують мозку: тут якісно, тут можна довіряти. Пластик і ламінат можуть виглядати дорого на фото, але людина відчуває різницю, навіть якщо не може її пояснити".

Поєднання природних матеріалів із функціональною естетикою – те, за що Жалдака впізнають у професійному середовищі. У 2021 році його проєкт Workspace Symphony отримав три нагороди "Інтер'єру Року" – "Найкраще архітектурно-дизайнерське рішення громадського простору", "Найкращий сучасний інтер'єр у категорії "Офіс"" та "Найкращий дизайн громадського інтер'єру".

Цей простір площею 250 квадратних метрів Мирослав проєктував із фокусом на тактильні відчуття: дерев'яні панелі, м'які акустичні матеріали, зони з різними текстурами підлоги. Працівники мали відчувати зміну простору тілесно – підлога під ногами, тепло дерева, м'якість акустичних панелей.

У 2025 році організатори запросили його до складу журі ювілейної церемонії "Інтер'єру року" – конкурсу, де самого Жалдака колись відзначали як лауреата. Журі оцінювало реалізовані об'єкти – не рендери, а побудовані простори.

Міжнародний контекст

Ці підходи відповідають міжнародній практиці комерційного дизайну – з подібними принципами працюють студії в Європі та США. Мирослав входить до IIDA – міжнародної асоціації комерційних дизайнерів, що об'єднує понад 15 тисяч фахівців по всьому світу, та Асоціації дизайнерів України.

Серед міжнародних проєктів – співпраця з SMYK, одним із найбільших рітейлерів дитячих товарів у Центральній Європі, що тривала кілька років. За цей час архітектор спроєктував низку магазинів мережі в Україні.

У 2023 році указом Президента України Мирослава нагородили Орденом Івана Мазепи – однією з найвищих державних відзнак у сфері культури. Орден вручають за значний особистий внесок у розвиток національної культурної спадщини. Архітектори отримують його нечасто.

Сам Жалдак каже, що нагороди – це радше маркер довіри професійної спільноти. Головний показник для нього інший: чи повертаються люди в простір вдруге.

Рецензування і публікації

Останніми роками архітектор активно працює і в академічному полі – рецензує матеріали міжнародних конференцій та профільних видань, бере участь у наукових заходах як доповідач. За рецензування для International Conference on Next-Generation Innovations and Sustainability він отримав Certificate of Excellence in Peer Review. Він також рецензував наукові матеріали для World Conference on Future Innovations and Sustainable Solutions та для наукового журналу "Achievements of the Economy: Prospects and Innovations", де розглядав дослідження на тему цифрових інструментів розвитку інновацій у будівництві.

Саме аналіз власних проєктів, за його словами, і є основою професійного розвитку – тому поруч із рецензуванням він готує власну статтю про сталий дизайн. Тема не випадкова: екологічність – це вже не маркетинговий хід, а вимога орендарів і відвідувачів, які все частіше обирають простори з відповідальним ставленням до ресурсів.

За п'ятнадцять років Мирослав реалізував понад сто проєктів. ТРЦ "Ретровіль", "Район", "Сонячна галерея", готелі "Рейкарцʼ – у кожному з них закладені рішення, які відвідувачі ніколи не помітять.

Головний показник ефективності простору, за словами архітектора, – не дизайн і не бюджет, а поведінка людини. Якщо відвідувач повертається – простір працює. Якщо ні – значить, у ньому була допущена помилка.