Які ризики не помічає бізнес у власній компанії
Більшість керівників добре знають свій бізнес. Але чи впевнені вони, що бачать усі ризики, які можуть вплинути на компанію? Практика показує, що навіть досвідчені управлінські команди часто недооцінюють загрози, які здаються другорядними або малоймовірними.
Щоб зрозуміти, які ризики бізнес недооцінює найчастіше і чому це відбувається навіть у досвідчених компаніях, ми поговорили з директоркою корпоративного бізнесу ОРАНТИ Оленою Кувалдіною. Разом з командою вона працює з підприємствами різних галузей: від виробництва та логістики до агросектору й сфери послуг, і щодня бачить, як одні й ті самі помилки повторюються в абсолютно різних бізнесах.
Чому власного досвіду не завжди достатньо
Бізнес зазвичай добре знає власні процеси, клієнтів і ринок. Але є одна річ, яку жодна компанія не може накопичити самостійно – досвід сотень кризових ситуацій, що відбувалися в інших бізнесах. Саме тому багато ризиків стають очевидними лише тоді, коли дивишся на них ширше, ніж через власну практику.
"Одна з переваг роботи з компаніями з різних галузей полягає в тому, що ми бачимо набагато більше сценаріїв, ніж окремий бізнес. Ми регулярно спостерігаємо ситуації, коли компанія вважає певний ризик другорядним просто тому, що раніше з ним не стикалася", — говорить Олена Кувалдіна.
Наприклад, внаслідок стихійного лиха відбулось затоплення цеху і складу виробника продуктів харчування. Злива пошкодила обладнання та знищила запаси готових товарів. Підприємство не працювало майже місяць: спочатку через необхідність прибирання в пошкоджених приміщеннях та демонтажу непрацездатного обладнання, потім через відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи. Підприємство мало страхове покриття, але лише на випадок втрати чи пошкодження майна. Фінансові збитки від перерви діяльності не були застраховані та, відповідно, відшкодовані. Обтяжуючою обставиною у втраті прибутку стала модель реалізації продукту через власну мережу збуту, котра зупинилась одразу після вичерпання запасів товарів та мусила простоювати до моменту відновлення виробництва. При цьому бізнес продовжував нести постійні витрати (заробітні плати, оренда, тощо).
Які ризики бізнес недооцінює найчастіше
За словами Олени Кувалдіної, найчастіше проблемою стають не унікальні сценарії, а ризики, які компанії бачать щодня і тому перестають сприймати як загрозу. ДТП, під час якого пошкоджується вантаж або крадіжки під час стоянки продовжують відбуватись на регулярній основі. За незначних втрат збитки не чинитимуть впливу на фінансовий стан компанії, проте, у випадку пошкодження дороговартісного вантажу (наприклад, високоточне обладнання, лікарські препарати, тощо) один випадок може поставити під загрозу не лише фінансовий стан компанії перевізника, але й опосередковано повпливає на репутацію та надійність і як наслідок — втрату клієнтів. Наявність полісів страхування вантажів та/або відповідальності перевізника значно полегшує операційну діяльність логістичних операторів у випадку збитків (з їхньої вини, або без неї).
Під час війни багато компаній переконалися, що навіть добре налагоджений процес може зупинитися через фактор, який раніше здавався другорядним. Особливо це стосується логістики, виробництва та торговельних бізнесів.
Саме тут часто виникають найбільші прорахунки. Вартість ремонту будівлі, відновлення обладнання або заміни транспорту зазвичай можна оцінити доволі точно. Набагато складніше порахувати втрачений дохід, невиконані контракти, втрату клієнтів або додаткові витрати, які виникають під час відновлення роботи та сформувати план дій та бюджет фінансування для швидкого відновлення звичного операційного процесу.
Наприклад, поширений випадок: пожежа на зерновому терміналі в порту. Внаслідок займання було знищено склад із зерном, що очікувало на відвантаження, та одну з транспортних галерей. Термінал частково зупинив роботу на час розслідування та відновлення відвантаження. Складові збитку були комплексними: вартість знищеного зерна, втрачений дохід терміналу за час простою, фрахт судна та портові збори. Страхування майна терміналу покрило б відновлення будівлі та обладнання, а страхування перерви господарської діяльності — втрачений дохід за час вимушеної зупинки.
Що змінилося в підходах бізнесу за останні роки
Ще кілька років тому багато компаній сприймали управління ризиками як додаткову функцію, яка потрібна переважно великому бізнесу. Сьогодні ситуація помітно змінилася.
Війна, порушення логістичних ланцюгів, енергетичні кризи, кадровий дефіцит та інші виклики показали, що навіть стабільний бізнес може зіткнутися з подіями, які суттєво впливають на його роботу.
"Останні роки змусили компанії значно уважніше подивитися на власну стійкість. Бізнес почав частіше ставити собі питання не лише про розвиток, а й про те, наскільки він готовий працювати в умовах невизначеності", – говорить Олена Кувалдіна.
Експертка вважає, що дедалі більше підприємств починають оцінювати не тільки ймовірність ризику, а й свою готовність до різних сценаріїв розвитку подій. Якщо раніше багато управлінських рішень будувалися навколо ефективності та оптимізації витрат, то сьогодні до них дедалі частіше додається ще один критерій – стійкість бізнесу.
"Ми бачимо, що компанії стали більше уваги приділяти резервним сценаріям, диверсифікації постачальників, безперервності процесів та збереженню критично важливих компетенцій усередині команд", – каже Кувалдіна.
На її думку, це одна з найважливіших змін, які відбулися в українському бізнес-середовищі за останні роки. Управління ризиками поступово перестає бути реакцією на проблему і стає частиною управлінської практики.
Уміння бачити ризики стає конкурентною перевагою
Жоден бізнес не може повністю уникнути ризиків. У будь-якій галузі завжди залишатимуться фактори, які неможливо передбачити або контролювати на 100%.
"Завдання бізнесу не в тому, щоб усунути всі ризики. Це неможливо. Завдання: зрозуміти, які з них компанія готова прийняти самостійно, а які доцільніше контролювати або передавати через відповідні інструменти захисту", – говорить Олена Кувалдіна.
За її словами, останні роки показали, що стійкість компанії залежить не лише від фінансових результатів, технологій чи масштабів бізнесу. Не менш важливими стають здатність адаптуватися до змін, готуватися до різних сценаріїв розвитку подій і приймати рішення в умовах невизначеності.
Для багатьох українських компаній управління ризиками вже перестало бути окремою функцією чи формальною процедурою. Воно поступово стає частиною щоденного управління бізнесом.
Номер у реєстрі фінансових установ 11101099. Ліцензія від 29.04.2024, видана НБУ на діяльність із страхування