Україна переходить від "відтоку мізків" до "циркуляції талантів", – Ганна Толстанова
Україна змінює підхід до міжнародної мобільності науковців, поступово переходячи від концепції «відтоку мізків» до моделі «циркуляції талантів». Українські дослідники, які працюють за кордоном, можуть стати важливою складовою розвитку національної науки через міжнародну співпрацю, передачу знань та реалізацію спільних наукових проєктів.
Про це для The Brussels Times пише в авторській колонці засновниця громадської організації "Професійна мережа менеджерів освіти та науки України" (PNRM Ukraine) Ганна Толстанова.
За її словами, повномасштабна війна посилила міграцію українських науковців, однак дедалі більшого значення набуває не лише питання їхнього повернення, а й збереження професійних зв'язків із тими дослідниками, які продовжують працювати за межами України.
"Замість того, щоб розглядати мобільність виключно крізь призму "відтоку мізків", Україна рухається в напрямку моделі "циркуляції талантів". Науковці, які працюють за кордоном, можуть стати партнерами у зміцненні міжнародних мереж, передачі знань та підтримці спільних проєктів з українськими установами", – зазначає Ганна Толстанова.
Експертка наголошує, що одним із практичних кроків у цьому напрямі є ініціатива Міністерства освіти і науки України щодо створення мережі українських наукових амбасадорів. На її думку, така мережа сприятиме розвитку міжнародного наукового партнерства та посиленню співпраці між українськими й закордонними дослідниками.
За словами Ганни Толстанової, розвиток міжнародних академічних зв'язків і залучення української наукової діаспори є важливою складовою інтеграції України до Європейського дослідницького простору та довгострокового розвитку національної науки.