Тисячі пристроїв під контролем: досвід Артема Рожка в автоматизації корпоративного кіберзахисту
Сучасні компанії оновлюють свої цифрові сервіси дедалі швидше. Іноді — по кілька разів на день. Але чим більше оновлень, тим більше програмних компонентів, які потрібно перевіряти на безпеку.
За даними міжнародної організації “Cloud Native Computing Foundation”, що розвиває хмарні технології, у 2024 році 91% опитаних установ уже використовували контейнери у робочих середовищах.
Проблема в тому, що кожне таке оновлення може містити вразливість: у власному коді, сторонній бібліотеці або готовому програмному компоненті.
Verizon, одна з найбільших телекомунікаційних компаній США, у своєму звіті за 2025 рік зафіксувала 34-відсоткове зростання випадків, коли зловмисники використовували відомі вразливості для атак. Водночас частка інцидентів, пов’язаних із третіми сторонами, подвоїлася і сягнула 30%.
Висновок простий: “ручної” перевірки безпеки, яка зазвичай відбувається наприкінці розробки, вже недостатньо. Особливо коли йдеться про великі компанії.
“Потрібен механізм, який автоматично перевірятиме тисячі компонентів ще до того, як вони потраплятимуть у робоче середовище, і зупинятиме небезпечні зміни на ранньому етапі”, — певен інженер з кібербезпеки Артем Рожко.
Щоб вирішити цю проблему, він створив методику “Integration of Container Scanning Tools into Continuous Delivery Processes for Security by Design”, яка у 2025 році вийшла в друк у вигляді методичного посібника.
Про експерта
Артем Рожко — інженер з кібербезпеки, який спеціалізується на автоматизації захисту корпоративних систем та управлінні вразливостями. Він закінчив Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації та у 2016 році розпочав професійну кар’єру та протягом п’яти років займався моніторингом кіберінцидентів, реагуванням на атаки та розробкою внутрішніх інструментів автоматизації.
У наступні роки Артем працював із корпоративною та хмарною безпекою. Саме тут автоматизація стала одним із центральних напрямів його роботи.
З вересня 2024 року він відповідає за кібербезпеку у нью-йоркській компанії.
Професійну кваліфікацію Артема Рожка також підтверджує низка сертифікацій Cisco, Microsoft та AWS, зокрема AWS Certified Security – Specialty.
Безпека, вбудована в процес розробки
Методика Артема Рожка побудована на інтуїтивно простій ідеї: безпека має стати частиною процесу розробки та доставки програмного забезпечення.
“Замість того, щоб перевіряти вже готовий продукт, автоматизовані механізми контролю варто інтегрувати безпосередньо в процес його створення”, — пропонує кіберфахівець.
Йдеться насамперед про контейнери — ізольовані програмні середовища, в яких сьогодні запускається значна частина корпоративних застосунків.
Артем пояснює, що кожен такий контейнер може містити десятки або навіть сотні компонентів, бібліотек і залежностей. А кожен компонент — потенційний носій вразливостей або небезпечних налаштувань.
Методика “Integration of Container Scanning Tools into Continuous Delivery Processes for Security by Design” передбачає, що перевірка таких компонентів має відбуватися автоматично на різних етапах CI/CD-процесу. Тобто ще до того, як оновлена версія програми потрапить до рук користувача.
За словами експерта, система перевіряє не лише сам код: “Вона здатна виявляти вразливі програмні залежності, помилки конфігурації, небезпечні контейнерні образи, відкриті секрети та інші ризики, пов’язані з ланцюгом постачання ПО”.
Як тільки система знаходить суттєву проблему, розгортання автоматично зупиняється.
В традиційній моделі кіберзахисту безпека — це фактично окрема перевірка, яку спеціаліст здійснює наприкінці процесу. У підході Артема Рожка це безперервний контроль, що супроводжує програмний продукт протягом усього його життєвого циклу.
Від пошуку вразливостей до управління ризиком
Втім, варто зауважити, що використання програм для сканування контейнерів — лише фрагмент методики Артема Рожка.
У своєму посібнику, опублікованому видавництвом “Gutenberg”, він розглядає набагато ширшу модель та відповідає на запитання, як оцінювати знайдені ризики, які проблеми мають блокувати розгортання, як контролювати дотримання внутрішніх політик компанії та як розподіляти відповідальність між членами команди.
Окрему увагу розробник приділяє контролю вже після розгортання. Каже, що успішна перевірка під час розробки не гарантує того, що система залишатиметься безпечною й надалі: “Можуть з’являтися нові вразливості, змінюватися конфігурації або виникати нові способи атак”.
У цьому й полягає суть підходу Артема Рожка: безпека має бути не фінальною перевіркою, а частиною всього процесу створення й оновлення продукту.