Манікюр, від якого лікарі радять відмовитися: як українська майстриня створила протокол безпечного сервісу для людей з онкологічними захворюваннями

Українська майстриня Катерина Цабілєва вирішила, що забороною проблему не розв'язати, і написала покроковий протокол, за яким майстер і лікар можуть працювати разом.

— Катерино, розкажіть коротко, з чого почався ваш шлях у професії.

— Я прийшла в нігтьовий сервіс у 2014 році. Пройшла базове навчання з манікюру, педикюру та моделювання, потім багато років працювала в салонах. У 2016 році вперше вийшла на чемпіонат і виграла. Відтоді конкурси стали для мене способом постійно перевіряти свій рівень: Львів, Каунас, Тель-Авів, Варшава, Познань. Загалом у мене десять перших місць. Пізніше я сама почала судити чемпіонати, і це зовсім інший погляд на професію: ти бачиш десятки робіт поспіль і розумієш, які помилки повторюються в усіх.

— Ви також авторка навчального курсу. Про що він?

— Курс «Nail Book Easy Start» я створювала для майстрів-початківців і для салонів, яким потрібна єдина система роботи. Там багато уваги стерилізації, послідовності процедури, архітектурі нігтя і організації робочого часу. Методику застосовують майстри та салони в Україні та за кордоном: Німечинна, Італія, США. Для мене важливо, що це не просто техніка, а система, яку можна передати іншим і отримати передбачуваний результат.

— Чому ви взялися саме за тему клієнтів з онкологічними захворюваннями?

— Кожна майстриня з досвідом рано чи пізно приймає клієнтку, яка проходить лікування або щойно його завершила. І тут виникає парадокс. Офіційні рекомендації для пацієнтів кажуть просто: не робіть професійний манікюр і не зрізайте кутикулу. Медично це обґрунтовано, бо під час хіміотерапії імунітет пригнічений, і навіть маленька ранка може стати входом для серйозної інфекції. А при периферичній нейропатії людина може не відчути опіку чи порізу в момент, коли це стається.

Але заборона не зупиняє людей. Нігті під час лікування часто виглядають найгірше, і саме тоді людина найбільше хоче почуватися собою. Тому вона однаково йде до салону, просто до майстра, який нічого не знає про ці ризики. Виходить, що заборона не прибирає послугу, а лише виводить її з-під будь-яких правил.

— Невже до вас цим питанням ніхто не займався?

— Коли я почала досліджувати тему, мене здивувало, наскільки мало про неї написано саме для майстра. Є велика медична література про токсичне ураження нігтів під час лікування, але вона написана для лікарів і закінчується, умовно кажучи, на порозі салону. Є поради для пацієнтів, але вони зводяться до заборон. За кордоном існують платні закриті курси з онкоестетики. А от відкритого покрокового документа, який майстер може прочитати, салон прийняти як свій стандарт, а лікар-онколог переглянути й підписати допуск клієнта, я не знайшла. Наскільки мені відомо, в українській нігтьовій індустрії такого документа не було взагалі. Саме цю прогалину я і закрила.

— Що саме містить протокол?

— Протокол складається з восьми етапів: від первинного опитування до догляду після процедури і направлення до лікаря. Головний принцип: допуск передує послузі. Майстер не починає роботу, доки в нього немає письмового дозволу від лікуючої команди. Майстер не ставить діагнозів, не оцінює аналізи і не вирішує, чи клієнт у ремісії. Це рішення лікаря, а майстер його фіксує і виконує.

Далі протокол ділить клієнтів на два режими. Перший застосовується під час активної терапії і в перші шість тижнів після неї: жоден інструмент не торкається живої шкіри, жодне покриття не полімеризується під лампою, апаратний манікюр виключений. Завдання такого візиту: захистити ніготь і стежити за його станом. Другий режим призначений для реабілітації після лікування, коли лікар письмово підтверджує, що всі критерії виконано. Тоді перелік дозволених методів розширюється, але кожен з них має чіткі умови.

Окремо прописані чотириетапна обробка інструментів, перелік заборонених технік і засобів, протокол спілкування з клієнтом і список ознак, за яких майстер того ж дня зупиняє роботу і направляє людину назад до лікаря. Протокол написаний так, щоб онколог міг переглянути його приблизно за десять хвилин.

— Чому це важливо не лише з естетичного погляду?

— Більш ніж у половини пацієнтів, які отримують хіміотерапію, виникають ті чи інші ураження нігтів: від ламкості до болючих запалень. Пошкоджений ніготь заважає тримати предмети, болить, а головне, стає вхідними воротами для інфекції в людини з ослабленим імунітетом. Є і психологічний бік. Обличчя ми бачимо лише в дзеркалі, а руки весь час перед очима. Людина каже, що її нігті постійно нагадують їй про хворобу. Коли безпечними методами повертається нормальний вигляд рук, повертається і відчуття контролю над власним тілом. Тому для мене естетичний результат тут є частиною реабілітації, а не прикрасою.

— Як ви переконалися, що протокол спирається не лише на ваш особистий досвід?

— В основі протоколу лежить моє наукове дослідження, опубліковане у 2025 році у фаховому рецензованому журналі «Перспективи та інновації науки». Цю статтю незалежно оцінили двоє українських науковців з медичної та психологічної сфери. Доктор медичних наук зазначив, що робота заповнює малодосліджену прогалину між клінічним лікуванням і підтримувальним естетичним доглядом. Докторка психологічних наук і лікарка-психотерапевтка, оцінила, що запропоновані в статті рекомендації можуть використовуватися для розробки професійних стандартів і навчальних програм для фахівців, які працюють з онкологічними пацієнтами. По суті, протокол і є таким стандартом.

Для мене принципово, що в протоколі всюди, де мої рекомендації розходилися з медичними настановами, я обирала суворіше правило. І в кожному такому місці це прямо написано в тексті.

— Що протокол змінює для майстрів і салонів?

— Майстер отримує чіткий алгоритм замість здогадок. Він знає, що спитати, що попросити в лікаря, коли записати клієнта, що можна робити і що не можна, і коли зупинитися. Салон може прийняти протокол як внутрішній стандарт і чесно сказати клієнтам, що працює за ним. А клієнт отримує можливість не відмовлятися від догляду за собою під час лікування і робити це безпечно, за згодою свого лікаря.

— Які у вас плани на поширення протоколу?

— Протокол відкритий: я хочу, щоб ним користувалися. Зараз ми передаємо книгу та інформаційні брошури онкологічним центрам, пацієнтським організаціям, професійним асоціаціям і навчальним закладам в Україні, США та Європі. Брошури є українською та англійською мовами. Я відкрита до співпраці з лікарями, школами та салонами, які хочуть впровадити протокол, і до критичних зауважень: протокол має номер версії саме тому, що він буде вдосконалюватися

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо у вас є проблеми, зверніться до фахівця.