Стабільна допомога: Литва затвердила трирічний план військової підтримки України

САУ PzH 2000 для ЗСУ
Фото: РИА | САУ PzH 2000 на військовій базі в Мюнстері перед відправленням до Литви

Із 2024 по 2026 рік включно Литва надасть озброєння, забезпечить ремонт військової техніки, а також навчання особового складу українських сил. Загальна сума допомоги становитиме близько 200 млн євро.

Related video

Державна рада оборони Литви 24 липня затвердила трирічний план військової підтримки Збройних сил України в обсязі близько 200 млн євро. До нього включено закупівлю летальних і нелетальних засобів, військову підготовку особового складу, ремонт військової техніки тощо. Про це повідомила пресслужба Міноборони Литви.

План військової допомоги буде реалізовано з 2024 по 2026 рік включно.

Міністр національної оборони країни Арвідас Анушаускас зазначив, що надання підтримки українській армії було та залишається одним із пріоритетних напрямів для оборонного відомства.

"Планується, що кошти, повернуті Литві за підтримку, надану Україні в межах Європейського фонду миру (ЄФМ), повернуться у сферу оборони, не сповільнюючи розвиток національного потенціалу та спрямувавши ці кошти на подальшу підтримку ЗСУ", — заявив Анушаускас.

За його словами, розмір військової допомоги, яка охоплює постачання озброєння, спорядження, а також навчання та лікування українських солдатів, незабаром сягне 500 млн євро.

Арвідас Анушаускас Fullscreen
Глава Міноборони Литви Арвідас Анушаускас

Під час свого візиту в Україну наприкінці червня литовський міністр пояснив, що реалізація трирічного плану ставить перед собою три основні цілі:

  • докладати зусиль для подальшого забезпечення безперебійної військової підтримки українських військових;
  • забезпечити реабілітацію поранених українських солдатів;
  • продовжити консультації з військових реформ, розпочаті до війни, щоб наблизити Україну до членства в НАТО.

Нагадаємо, литовські посадовці 24 липня звернулися до голів Європейської комісії з пропозицією посилити транспортний маршрут між Україною та країнами Балтії. У Вільнюсі вважають, що необхідно забезпечити альтернативний варіант для експорту українського зерна й іншої продукції.