"Ледь тримають оборону": як у Раді переконували підтримати закон про мобілізацію, — ЗМІ
За орієнтовними оцінками, щоб демобілізація була можлива, необхідно мобілізувати 350 тис. українців. Наявні на сьогодні військові "ледь тримають оборону".
У день голосування за закон про мобілізацію у Верховній Раді побували міністр оборони Рустем Умєров та головнокомандувач ЗСУ, генерал-полковник Олександр Сирський. Були також інші представники української армії. Вони пояснювали народним депутатам важливість прийняття закон у тому стані, який є, інакше Україні буде гірше. Про обставини, які передували фінальному голосуванню, розповіли на порталі Liga.net.
Журналісти порталу поспілкувались з анонімними та неанонімними співрозмовниками, які на власні очі бачили, що відбувається у Раді. З'ясувалось, що під час зустрічі з нардепами урядовці наполягали на прийнятті закону про мобілізацію. При цьому з нього було необхідно видалити абзаци про можливість демобілізації.
Анонімне джерело зі складу фракції "Голос" розповіло, що нардепи зустрілись з Умєровим та Сирським. Посадовці прийшли на погоджувальну раду. Деталі того, що вони говорили, не наводяться.
"Просили підтримати", — навели журналісти слова співрозмовника.
Пізніше до народних обранців звернувся ще один військовий — командувач об'єднаних сил ЗСУ Юрій Содоль. Содоль також закликав прийняти закон, оскільки бійці "з останніх сил" утримують фронт.
"Дуже прошу, прийміть цей закон. Ми тримаємо оборону з останніх сил", — заявив він.
Лейтенант 47 бригади Микола Мельник пояснив журналістам, у чому проблема з питанням демобілізації. Згідно з його орієнтовними оцінками, ЗСУ потрібно мінімум 350 тис. осіб:
- 100 тис. — щоб відновити склад бойової бригади;
- 100 тис. — щоб створити "резерв";
- 150 тис. — щоб була можливість демобілізації.
"Так, нам треба мобілізувати людей, щоб демобілізувати тих, хто зараз воює", — додав військовий. Також він зазначив, що видалення абзаців про демобілізацію — це "елемент несправедливості".
Єгор Чернєв, депутат фракції "Слуга народу" та заступник голови комітету з нацбезпеки, пояснив, яким чином діяти народним обранцям. Їм вдалось опрацювати більш як 4 тис. правок, які з'явились після 1 читання. З його слів, правки розбили на тематичні блоки і визначали "підходи щодо змін до цього законопроєкту". При цьому 9 квітня стало відомо, що з закону (тоді ще законопроєкту) видалили згадку про демобілізацію.
Юрій Здебський, ексчлен комітету з нацбезпеки, пояснив, що усі українці з певним станом здоров'я повинні стати на облік, пройти базову військову підготовку і бути готовими піти воювати, якщо виникне потреба. Він заявив, що закон потрібно було прийняти у наявному вигляді, тому що "нам треба вижити".
Закон про мобілізацію — деталі
Зазначимо, 11 квітня у Верховній Раді підтримали закон про мобілізацію, над яким почали працювати у січні 2024 року. Згідно з результатами голосування, документ підтримали 283 народних депутатів. При цьому за те, щоб вилучити правку про демобілізацію через 36 місяців служби віддали голоси 227 народних обранців.
Друге читання документа почалось у другій половині дня 10 квітня, — розповів нардеп Ярослав Железняк. На відео, яке він опублікував близько 21 год., видно, що у залі присутньо не більше 40 працівників.
Нагадуємо, у законі, прийнятому 11 квітня, вказується, що жінки можуть приєднатись до війська виключно добровільно. При цьому нардепка Мар'яна Безгула заявила, що Україні варто рівнятись на Ізраїль і служити мають усі.