"Все можливо": у Польщі допустили депортацію військовозобов'язаних українців, — ЗМІ

Міністри оборони Польщі та Литви пообіцяли допомогти Україні повернути на батьківщину чоловіків призовного віку, які покинули країну, аби уникнути мобілізації. Київ потребує "сотні тисяч чоловіків" для своєї армії, яка намагається стримати наступ Росії на сході України. Утім, кількість добровольців зменшилася, і нещодавно Верховна Рада ухвалила новий закон про розширення мобілізації, зокрема для тих, хто перебуває за кордоном. Про це пише видання Financial Times.

Автори матеріалу нагадують, що Польща стала основним притулком для тих, хто рятується від конфлікту. За оцінками центрального банку, які були зроблені на початку 2024 року, в країні може перебувати до 200 тисяч українських чоловіків. Україна призупинила консульське обслуговування чоловіків призовного віку, які проживають за кордоном, зокрема в Польщі, що ускладнило для них продовження терміну перебування.

"Українські громадяни мають зобов'язання перед державою. Ми вже давно говорили про те, що можемо допомогти українській стороні в тому, щоб ті, хто зобов'язаний нести військову службу, поїхали в Україну", — заявив у середу, 25 квітня, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

Він додав, що цим громадянам України не продовжать право на перебування в Польщі і вони можуть бути депортовані.

"Все можливо", — сказав очільник польського оборонного відомства.

У четвер, 25 квітня, вслід за Польщею Литва заявила, що готова також вжити необхідних заходів для повернення українців призовного віку на батьківщину. Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас виключив депортацію, але повідомив, що можуть бути розглянуті різні варіанти в координації з Польщею.

"Можна [обмежити] соціальні виплати, дозволи на роботу, документи, є варіанти, про які я також чув від польської сторони. Я думаю, що це правильний шлях", — сказав Кащюнас.

Відповідно до закону про мобілізацію, українці призовного віку не отримуватимуть автоматично повістки, їхній доступ до консульських послуг залежатиме від того, чи взяті вони на військовий облік. Без цієї реєстрації вони не зможуть отримати паспорти.

Financial Times пише, що українці в Польщі годинами стояли в чергах, щоб отримати документи на початку цього тижня, але працівники консульства не змогли їх видати. Ці обмеження викликали негативну реакцію серед українців за кордоном, багато хто звинуватив владу у порушенні конституційних прав і прав людини.

Міністр оборони Польщі заявив, що розуміє поляків, які обурені появою молодих українців призовного віку "в готелях і кафе". Він висловив солідарність з українцями, які воюють на фронті, та їхніми претензіями до співвітчизників, які виїхали з України.

Припинення консульських послуг за кордоном

23 квітня дипломатичні установи України за кордоном призупинили надавати консульські послуги чоловікам призовного віку. Відповідне рішення ухвалило українське МЗС. Воно є тимчасовим. Крім того, державне підприємство "Документ" призупинило видавати готові паспорти українцям, окрім дітей віком до 12 років.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що "перебування за кордоном не звільняє громадянина від його обов'язків перед Батьківщиною".

Рішенням зовнішньополітичного відомства України обурилася народна депутатка від фракції "Європейська Солідарність" Ірина Фріз. Вона вважає, що обмежувати громадян України в отриманні послуг ніхто не має права — ані в Україні, ані за кордоном.