"Бюджет бідний": Бєлгородський і Брянський губернатори попросили у Путіна грошей на тероборону

На тлі операції ЗСУ в Курській області губернатори Бєлгородської та Брянської областей Російської Федерації попросили у президента Володимира Путіна грошей на тероборону. Про це пише видання The Moscow Times.

Губернатор Бєлгородської області В'ячеслав Гладков попросив Путіна виділити гроші на раніше сформовані полки тероборони. За словами Гладкова, приблизно шість тисяч осіб "уже зараз виконують бойові завдання в усьому прикордонні абсолютно безкоштовно".

Губернатор Брянської області Олександр Богомаз також повідомив, що тероборона сформована, але грошей на неї у регіону немає, тож він долучився до прохання колеги з Бєлгорода.

"Ми сьогодні все це робимо за рахунок обласного бюджету. По-перше, ми могли б знизити навантаження на бюджет — він у нас бідний — ну і розширити кількість учасників територіальної оборони", — наголосив Богомаз.

Путін у відповідь на прохання губернаторів заявив, що вже доручив керівникам федеральних відомств зайнятися питанням фінансового забезпечення тероборони.

Зі свого боку глава Мінфіну РФ Антон Силуанов заявив, що кошти на ці цілі виділять тільки після "визначення функціоналу співробітників територіальної оборони". І визначати він це буде разом із силовиками РФ.

Як жителі Курської області реагували на солдатів ЗСУ

Водночас полковник СБУ Роман Костенко, який побував у Курській області, повідомив, що жодного спротиву з боку місцевих жителів (з яких зазвичай і формується тероборона), ЗСУ не зустріли. Костенко навіть порівняв ситуацію з українськими містами, жителі яких чинили опір вторгненню російських військ. Він підтвердив, що російські прикордонники просто втекли, а місцеве населення спокійно поставилося до появи українських солдатів.

"Місцеве населення, яке залишилося, там багато україномовних. Ніхто там коктейлі Молотова не робив. Вони спілкуються, наші військові допомагають. Проблем із тим, що наші там погано до когось ставляться або є якась протидія, я цього не знаю", — розповів він.

Нагадаємо, раніше Фокус писав, що помилка російського генерала Олександра Лапіна дозволила ЗСУ настільки стрімко наступати в Курській області. Незадовго до початку операції, у травні 2024 року, Лапін розпустив раду, яка координувала дії військових у регіоні і послабив захист кордону. Це і вплинуло на перебіг подій та сприяло значному просуванню ЗСУ вглиб Росії за короткий час. Про це йдеться в авторському матеріалі видання WSJ.

Зазначається, що неясно, чи могла міжвідомча рада допомогти організувати більш скоординовану відповідь на прорив ЗСУ. Однак відсутність єдиного органу, що відповідає за захист, призвела до хаотичних і неефективних дій Москви. До цієї ради входили військові та місцеві силовики. Орган слугував ланкою між силовиками, Міноборони та чиновниками.