Мільярдер, педофіл, труп. Які таємниці міг розповісти світу сексуально збуджений Джеффрі Епштайн

Після того як Джеффрі Епштайна, американського фінансиста, виявили мертвим у камері нью-йоркської вʼязниці, у медіа почалася конспірологічна лихоманка. Версія про самогубство прихильникам теорії змови здалася надто легковажною. Занадто багато з когорти сильних світу могли бажати йому смерті, щоб інформація про сумнівні розваги сексуального характеру, учасниками яких вони були або імовірно могли бути, була похована разом з ним. Але, можливо, смерть 66-річного мільярдера не означає кінця його історії. І найцікавіше в ній ще попереду.

Містер "трьох оргазмів"

Перше звинувачення проти Джеффрі Епштейна висунули у 2002 році (тоді ж Дональд Трамп назвав його "приголомшливим хлопцем"). Однак правоохоронні органи США всерйоз зацікавилися ним у 2005. Того року у поліцейське управління міста Палм-Біч (Флоріда) звернулася жінка, яка заявила, що її 14-річну падчерку возили у маєток мільярдера для того, щоб та зробила йому масаж. До масажу "додавалося" роздягання. За весь дівчині заплатили $ 300. Вона покинула будинок у спідній білизні.

Почалося розслідування. Начальник поліції Палм-Біч Майкл Рейтер був налаштований рішуче. У його відомстві вважали, що Епштайна слід інкримінувати принаймні чотири епізоди сексу з неповнолітніми і ще один, що стосується розбещування малолітніх. Навіть це можна було вважати краплею в морі. Містер Епштайн був настільки хтивий, що для повноцінного життя йому було потрібно як мінімум три оргазми на добу. Принаймні про таку кількість говорила Гіслейн Максвелл, дочка покійного британського парламентарія і медіамагната єврейського походження Роберта Максвелла, яка поставляла йому і його гостям юних осіб для утіх. На жаль, навіть скромним намірам поліції щодо звинувачень не судилося втілитися у життя. Уже у своїх перших інтервʼю Рейтер змушений був повідомити про тиск, який чинив на слідство прокурор штату, який прагнув звести справу до адміністративного правопорушення, а то і зовсім закрити.

Трохи пізніше до розслідування підключилося ФБР. Звинувачення, надане федеральному великим журі, налічувало 53 сторінки. Олександр Акоста, тодішній прокурор США Південного округу Флориди, пішов на укладення угоди про надання імунітету від всіх федеральних кримінальних звинувачень Епштайна разом з чотирьома названими співучасниками і будь-якими неназваними "потенційними співучасниками". Водночас сам факт угоди, всупереч вимозі федерального закону, приховали від жертв.

Секретна угода фактично поставила хрест на справі, незважаючи на речові докази і численні свідчення свідків. Епштайн зізнався, що скоїв єдиний злочин проти однієї неповнолітньої дівчинки, яка була названа повією, хоча їй було всього 14, що значно менше віку згоди — 18 років у Флориді. "Не існує такого — дитина-повія, — коментувала ситуацію пізніше для Miami Herald Ясмін Вафа, адвокатка з прав людини і виконавча директорка Rights4Girls, яка працює над тим, щоб покласти край сексуальній експлуатації дівчаток і молодих жінок. — Відповідно до федерального закону це називається торгівлею дітьми у сексуальних цілях — незалежно від того, чи зводив Епштайн їх з іншими чи ні. Це все ще комерційний сексуальний акт — і він (Епштайн. — Фокус) міг бути увʼязненим до кінця свого життя відповідно до федерального закону".

Угода, однак, відбулася. У 2008 році Епштейн погодився визнати себе винним за звинуваченням у примусі до проституції, зареєструватися як сексуальний злочинець і виплатити компенсацію трьом дюжинам жертв, виявленим ФБР. Натомість він отримав "смішний" термін тюремного увʼязнення — усього 18 місяців і ще більш "смішні" умови утримання. Його увʼязнили у приватному крилі вʼязниці округу Палм-Біч, дозволивши працювати в його офісі у центрі міста до 12 годин на день шість днів на тиждень. Після 13 місяців такого неймовірно ліберального покарання мільярдера звільнили на рік випробувального терміну.

Два "приголомшливих хлопця". Трамп зі своєю майбутньою дружиною Меланією і Епштайн з Гіслейн Максвелл, яка постачала йому дівчаток, відпочивають у клубі Трампа Mar-a-Lago, лютий 2000 р.

Восени минулого року Miami Herald — володарка 22 Пулітцерівських премій, що славиться своїми розслідуваннями, — повернула американське суспільство до теми Епштайна. Воно почуло голос потерпілих — видання ідентифікувало більш 80 жінок, які стверджували, що вони стали його жертвами. Майже для всіх, хто у дитинстві відвідував маєток фінансиста, життя розділилося на дві частини: до зустрічі з Джеффрі і після. Наприклад, Кортні Вайлд до того, як зустріла Епштайна, була капітанкою черлідерів і відмінницею у середній школі Лейк-Уерта. Після у неї розпочалося життя стриптизерки, наркоманки і увʼязненої в одній з виправних установ.

Коли ці та інші подробиці зламаних доль опублікували, чаша терезів почала схилятися не у сторону мільярдера. У лютому поточного року старший суддя окружного суду США Південного округу Флориди Кеннет Марра заявив про незаконність секретної угоди. У березні матеріали у справі перестали бути таємницею за сімома печатками.

6 липня Епштайна заарештували в аеропорту Тетерборо у Нью-Джерсі. Прокурори відділу з боротьби з корупцією Південного округу Нью-Йорка звинуватили його у секс-торгівлі і змові з метою торгівлі неповнолітніми для сексу. З судових документів випливає, що принаймні 40 неповнолітніх дівчаток були доставлені у маєток Епштайна для сексуальних контактів.

Наприкінці липня високопоставленого арештанта знайшли у тюремній камері з яскраво вираженими слідами на шиї. Головною версією була спроба суїциду. Хоча слідство не заперечувало, що на фінансиста міг напасти інший вʼязень.

10 серпня Епштейна не стало, що викликало шок у тих, хто стежив за цією історією або стосувався її. Джулі Браун, журналістка-розслідувачка газети Miami Herald, чиї репортажі привели до відновлення справи, сказала, що приголомшена цією раптовою смертю. Генеральний прокурор Вільям Барр заявив, що "був вражений і відверто розсерджений, дізнавшись про нездатність MCC (Metropolitan Correctional Center — Столичний виправний центр) належним чином убезпечити цього увʼязненого". Багато хто дивувався: як взагалі таке могло статися?

Смертельні обійми друзів

Олії у вогонь підлила публікація американського видання The Daily Beast. У ній із посиланням на одне з джерел стверджувалося, що з переведеним після першої спроби суїциду в одиночну камеру Епштайном наглядачі зверталися, як з худобою. Йому відмовлялися давати туалетний папір. А їжу просто кидали на підлогу, змушуючи укладеного їсти руками. "Останні два тижні він жив, як свиня у хліві", — пише The Daily Beast.

Британський таблоїд The Sun цитує слова свого анонімного джерела: "Він ні за що б не наклав на себе руки. У камері суворого режиму неможливо, щоб Джеффрі наклав на себе руки. Я точно знаю, що багато людей сьогодні зітхають з полегшенням, тому що вони боялися того, що відбудеться в суді". Ще один інсайдер, який кілька разів відвідував Епштайна у вʼязниці, сказав The Daily Mail: "Не було ніяких ознак того, що він може спробувати накласти на себе руки". Деякі медіа інформують про те, що Епштайн нібито повідомив тюремним охоронцям і іншим увʼязненим, що за кілька тижнів до його смерті хтось намагався його вбити.

Кому заважав сексуально збуджений фінансист? Які страшні таємниці він міг розповісти світові? Пролити світло на це західні ЗМІ намагалися ще кілька років тому. Наприклад, The Daily Mail на початку 2015 писала про те, що Гіслейн Максвелл не тільки постачала молодих дівчат для оргій навіть принцу Ендрю, але ретельно фіксувала факти оргій. І представник королівської родини був аж ніяк не єдиним ВІПоми на подібних вечірниках. Гіслейн збирала компромат на всіх, хто був клієнтами Епштайна. Політична приналежність — республіканець ти або демократ — значення не мала. На своєму приватному Boeing 727, названий бульварною пресою "Лоліта Експрес", мільярдерові часом вдавалося налітати за рік 600 льотних годин, зазвичай з гостями на борту. Відповідно до польотних записів, Білл Клінтон літав на цьому літаку 26 разів, не менше ніж дюжину на місць за межами США.

Дональд Трамп теж був помітним учасником подібних авіавояжей. Коли під час судових слухань Епштаейна запитали: "Ви коли-небудь спілкувалися з Дональдом Трампом у присутності жінок у віці до 18 років?" — той послався на 5 і 6 поправки до Конституції і відмовився відповідати. Зрозуміло, що така відповідь не означає "ні".

Британська The Mirror після смерті мільярдера повідомила, що він вів "детальний" щоденник своїх дружніх стосунків з багатими і знаменитими. Якщо коли-небудь його хоча б в якійсь частині оприлюднять, це, мабуть, стане цікавим чтивом. Зараз же Джеффрі Епштайн дуже своєчасно для багатьох впливових персон Сполучених Штатів і світу замовк. Можна гадати на кавовій гущі, чи був він убитий або ж його довели до самогубства, але куди цікавіше зрозуміти, що змінить ця історія з трагічним фіналом у влаштуванні США і західних демократій. І чи змінить що-небудь взагалі.

Від битви адвокатів до Голлівуду

Джозеф Рекар, головний детектив поліції Палм-Біч у справі Епштайна, нині покійний, свого часу зауважив, що вся схема мільярдера працювала за принципом піраміди. Сексуальної піраміди. Дівчаткам, які потрапили у мережі фінансиста, платили й за те, що вони приводили Джеффрі нових виконавиць його сексуальних фантазій. Йдеться врешті-решт лише про ціну. Епштайн намагався не переплачувати. Тому вважав, що краще мати справу з тими, хто походив із неблагополучних сімей. У них, як зазначалося в публікаціях Miami Herald, були друзі і батьки, які наклали на себе руки. Були батьки, які чіплялися до них і били. Одна з них навіть бачила, як вітчим задушив її 8-річного зведеного брата. Багато з них були буквально за крок від непритомності. "Ми просто хотіли грошей на шкільний одяг, на взуття, — розповідала одна з них. — Нам сказали, що потрібно просто сидіти в кімнаті, оголивши верх тіла, а він буде просто дивитися на нас. Це звучало так просто і мало обернутися грошима".

У неблагополуччя є власна наївність. Експлуатувати її легко і дешево. І Епштайн з успіхом цим користувався. У нього ж був хороший досвід побудови пірамід — щоправда, іншого роду. Свого часу він працював у Tower Financial Corporation, яка згодом була викрита як одна з найбільших фінансових пірамід в американській історії, що коштувала інвесторам втрати понад $ 450 млн. Стівен Гоффенберг, який виняйняв його, стверджував, що Джеффрі брав участь у шахрайській схемі. Однак той покинув компанію, не чекаючи, поки вона впаде, і уникнув офіційних звинувачень.

У свій сексуальній діяльності Епштайн не винайшов нічого принципово нового. Він лише переніс у цю сферу те, що випробував в інших.Усе, що можна купити і продати з прибутком, гідно зазначених операцій. Він купував дівчаток не тільки для себе. Він використовував їх для налагодження звʼязків з потрібними людьми. Як писав у своїй книзі "Інша сторона обману" колишній офіцер-скарбник Моссад Віктор Островський, "для вербування людей є три основних "гачка": гроші, емоції, чи то помста, чи то ідеологія, і секс". Останній, крім особистих насолод тричі на день, був для фінансиста вигідним вкладенням.

Ганьба торговцю сексом. Група протесту перед будівлею федерального суду в Нью-Йорку, де мали розглядати справу Епштайна, липень 2019 р

Судячи з того, що після смерті Епштайна кримінальну справу проти нього припинили, однак судовий процес щодо майна триває, а жінки, які звинуватили його у секс-торгівлі неповнолітніми, мають намір домагатися отримання компенсації, ця історія перетворюється у цілком ринкову. У таких випадках максимум вигоди отримують адвокати. Їхнє мистецтво височіє над мораллю, хоча оперують вони найчастіше саме її категоріями.

У відомому фільмі "Адвокат диявола" персонаж, якого грає Кіану Рівз, захищає у флоридському суді вчителя Гетіса, обвинуваченого у домаганнях до учениць. На суді він переконується, що підсудний, якого він щиро вважав жертвою змови, дійсно винен. Однак він переконує присяжних, що порочна школярка через неприязнь до суворого вчителя вигадала звинувачення, бо не хотів програвати. Гетіс виправданий, а витонченого адвоката запрошує юридична корпорація Джона Мілтона (він же диявол), що спеціалізується на захисті інтересів мільйонерів.

Справа Епштайна також обіцяє перетворитися на безпристрасне змагання адвокатів. Але яка б сторона у ньому не стала переможницею, це навряд чи змінить функціонування американських інститутів. З сексуальними скандалами у країнах Заходу все відбувається приблизно так само, як з корупцією. З приводу останньої французький філософ Ален Бадью якось написав, що вона іманентна демократії. Тобто внутрішньо властива. Зменшити її розмах можна, повністю викорінити — ні. Мабуть, певною мірою ця формула може стосуватися й сексуальних скандалів. У тоталітарних суспільствах вистачає збочень (як, утім, і розкрадань), але вони рідко стають надбанням громадськості. Сполучені Штати за останні роки пережили їх удосталь. Хештег #metoo протримався на піку кілька місяців, але потім, як і слід було очікувати, увсе пішло на спад. Американська колумністка Меган МакАрдл рік тому висловилася з приводу боротьби з домаганнями так: "Нам потрібно навчити жінок повертати собі свої права. Це не падіння Берлінської стіни, це історія в розвитку".

Казус Епштайна — лише елемент подібної історії у розвитку. Трохи інший, але з того ж ряду, що й випадки Харві Вайнштейна або Білла Клінтона. Американці по-своєму навчилися переосмислювати події такого роду. Один із шляхів пролягає через Голлівуд. Коли-небудь наратив про сексоголіка Джеффрі напевно розкажуть у серіалі. Подібно до того, як сьогодні, буквально за чотири дні до смерті Епштайна, стало відомо, що новий сезон серіалу "Американська історія злочинів" буде присвячений скандалу Клінтон — Левінські, який ледь не обернувшись імпічментом. Здогадайтеся, хто стане його продюсером. Моніка Левінські. Вона зізнається, що спочатку вагалася, але потім все-таки вирішила взяти участь у проєкті.

"Це не тільки моя проблема, — пояснила Моніка. — Сильні люди, часто чоловіки, постійно користуються тими, хто їм підкоряється. Багато людей будуть сприймати це як таку історію, і саме тому ця розповідь, на жаль, постійно актуальна".

Не заперечуємо, до речі, що вихід серіалу зможе певною мірою вплинути на результат наступних президентських виборів у США. Його появу на екранах заплановано на вересень 2020 — за два місяці до того, як країна піде до виборчих урн. Чи стане це козирем для республіканця Трампа або ж демократи придумають якусь алхімію, щоб отримати з цього не надто приємного для них лимона лимонад, — побачимо.