What is your superpower? - I'm Ukrainian! Все, що потрібно знати про волонтерство в Україні
Українські волонтери не поступаються крутістю героям кіновсесвіту Marvel. Один із найвідоміших українських благодійників — фонд "P.F.C.U. Charity".
Голова фонду: Емма Шекоян.
Дата заснування: 2021 рік.
Основні напрямки роботи: продуктова допомога, адресна допомога за запитами, допомога з розміщенням біженців, доставка гуманітарних наборів до зони бойових дій, допомога дітям-сиротам та інтернатним установам.
Фонд P.F.C.U. існує порівняно недавно, хоча його було засновано ще початку війни. Історія його заснування досить трагічна.
Емма Шекоян із чоловіком пережили втрату дитини. Їхній довгоочікуваний син Добриня народився з невтішним діагнозом — синдромом Веста. Тому пара була змушена довго проводити час у лікарнях, хоч це й не допомогло врятувати малюка.
Нестача обладнання, медикаментів, елементарних меблевих предметів – сувора лікарняна реальність. Зіткнувшись із цим, подружжя вирішило по можливості допомагати всім, чим можна, щоб полегшити життя батькам, які так само борються з тяжкими хворобами своїх дітей, і водночас лікарям, щоб ті могли рятувати своїх пацієнтів. Саме допомога дитячим відділенням та центрам соціально-психологічної реабілітації дітей була основним напрямом роботи фонду з моменту заснування. Емма повністю присвятила себе благодійності. Фонд став їх із чоловіком сімейною справою і з кожним місяцем дедалі більше розширював свою діяльність.
У лютому, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, чоловік Емми став до лав добровольців територіальної оборони, а вона сама займалася евакуацією жінок та дітей на безпечні території на Західній Україні, організовувала переміщення, забезпечення безпечним та комфортним житлом, харчуванням. Фінансувалася така допомога з боку організацій Prof Fin Centre Ukraine, C1k Crypto Finance Club, P2P суспільство, ПрофУчасники України, а також із сімейного бюджету Емми та її чоловіка Сергія.
Згодом довелося шукати можливості для розширення діяльності у зв'язку з великою кількістю запитів. Так виник напрям продуктової допомоги. Працює це приблизно так: заявки на отримання допомоги заповнюють у спеціальній формі на сайті фонду. Форма відкривається на певний, заздалегідь узгоджений час. Потім ці заявки обробляються, Емма шукає спонсорів, готових допомогти із закупівлею, або ж наданням товарів. Далі формуються продуктові набори та відправляються за відпрацьованими заявками по черзі.
Як каже сама Емма, складність такої роботи полягає в тому, що важко психологічно — багатьом людям хочеться допомогти в ту ж секунду, як з ними спілкуєшся, але постійно доводиться пояснювати, що потрібно почекати, тому що є певні процедури та інші люди, які так само потребують допомоги. Також, з кожною видачею продуктів потребуючих стає все більше, а це вимагає великих витрат ресурсів – як фінансових, так і психологічних, тому що часто робота йде 24 на 7. І, звичайно ж, не варто забувати про людський фактор – хамство, споживче ставлення, грубість. Це швидше виняток із правил, але такі випадки дуже вимотують.
Доброта – один із генетичних кодів української нації. Мабуть, бути співчутливими та допомагати ближньому ми вміємо на підсвідомому рівні. Інакше не пояснити феномен утворення дюжин благодійних фондів, які з'явилися під час війни в Україні. Історії у всіх різні, але цілі схожі — надати підтримку якомога більшій кількості потребуючих.