Идут по следу. Как в Украине работают частные детективы

Ви працюєте, бавите дітей, кохаєтеся, опановуєте дайвінг чи покер, а в цей самий час людина, про яку ви давно забули або ніколи й не знали, платить гроші приватному детективу, аби вас розшукати. І детектив підбирається дедалі ближче, поки якогось дня не постає у вашому житті невблаганною неминучістю. Вас знайшли, пані. А, ви не хотіли?

До знайомства із приватним детективом я саме так уявляла ситуацію, і вона мене бісила, бо я вільна людина і не хочу бути об"єктом розшуку.

— А уявіть, що ви у сексуальному рабстві і ваші рідні пройшли всі кола пекла, шукаючи вас, і приватний детектив — єдина їхня надія. Тоді вам би хотілося, аби вас знайшли?

Овва. Ракурс змінюється. Так, тоді б я благословляла детективів.

Люди цієї професії вже десятки років працюють в Україні. Особисто в мене до них накопичилося чимало запитань. І як завжди, допомогла випадкова зустріч.

У кулуарах серйозної установи під час перерви на одному дуже солідному заході моїм сусідом опинився молодий чоловік із таким добродушним обличчям, що я не соромлячись їла при ньому свій пиріжок. З"ясувалося — приватний детектив. Олександр Шевченко відразу дав номер своєї мобілки та згоду на інтерв"ю. Щоправда, у підсумку на запитання відповідав начальник Сашка — субординація серйозна штука, особливо в розшуковій справі.

Отже, Ігор Цмінський, керівний партнер "Компанії приватних розслідувань", президент Всеукраїнської асоціації приватних детективів, співавтор навчального посібника "Основи приватної детективної діяльності".

Клієнта під мікроскоп

Ігоре, поясніть коротко непосвяченій людині: якщо є, наприклад, Червоний Хрест, адресні бюро, зрештою, програма "Жди меня" й поліція, навіщо людині, якщо вона має чесні наміри, платити гроші приватним детективам?

— Ну якщо коротко: Червоний Хрест розшукує родичів, що загубилися під час військових конфліктів. Адресні бюро на сьогодні визнано зберігачами персональних даних, і якщо ти не близький родич людини, яку хочеш розшукати, то тобі й не допоможуть. У бюро можуть лише надати інформацію зі своєї бази про місце реєстрації людини, не про її фактичне перебування. Їхні працівники не поїдуть особисто, наприклад, в Анголу, якщо ви попросите розшукати сліди свого батька — радянського військовослужбовця, що воював там у 70-ті та пропав без вісті.

Про поліцію та її можливості нічого не казатиму, у них свій фронт роботи. А от про програму "Жди меня" скажу. Свого часу моє приватне детективне агентство як волонтер цієї програми розшукало батьків одного хлопця. Минуло півтора року, хлопець устиг відслужити в армії, повернувся й запитує: де ж батьки? З"ясувалося, що ніхто не за півтора року не викликав його на програму й не поєднав із батьками. Тобто "Жди меня", хай там як, шоу на людських долях. Через це ми більше не співпрацюємо із цією програмою.

Ви перевіряєте замовника? Раптом візьмете й виведете вбивцю на жертву?

— Я можу розповісти, як працює наша компанія. Ми обов"язково ідентифікуємо замовника — хто він насправді, де мешкає, чим займається, наскільки він благонадійний, адекватний, чи не має проблем із правоохоронцями або психіатрами. Навіщо йому людина, яку він хоче розшукати. І якщо ідентифікація дає позитивний результат і виконання замовлення є реальним, ми підписуємо із клієнтом угоду на надання послуг. Обумовлюємо, що клієнт не зашкодить людині, яку ми знайдемо. Замовник самостійно формулює в угоді той результат, який він хоче від нас отримати. Ми своєю чергою гарантуємо стовідсоткове виконання цього завдання. Оце і є легальна детективна діяльність.

Вибачте, але ж можна оформити розшук через якусь милу бабусю за торбу гречки, а насправді бути злочинцем.

— Згадайте, що я вам казав: ми вивчаємо клієнта. Крім того, в інтересах самих приватних детективів не співпрацювати із криміналом. І коли під час розшуку виникає підозра, що справа нечиста, детективу краще відмовитися від гонорару та припинити виконання замовлення.

Докопатися до…предка

Кого найчастіше розшукують ваші клієнти?

— Скільки замовлень, стільки й ситуацій. От зараз дуже багато людей шукає своїх предків, поновлюють втрачені родинні зв"язки. На другому місці — розшук зниклих членів родини. Часто розшукують людей, що переховуються від відповідальності, зокрема, фінансової.

Розшук боржників? Ви забираєте хліб у колекторів?

— Боже збав. Шукати людину, яка через хворобу чи непродуману державну політику не може погасити банківський кредит — це моветон. Інша справа — аферисти, які переводять чужі гроші на рахунки підставних компаній і тікають за кордон. От вони — наші клієнти. Нещодавно, до речі, знайшли одного такого з усіма вкраденими коштами. Солідна компанія, яку він обікрав, навіть не перевірила його минуле, коли приймала на роботу. А в нього кілька судимостей і взагалі специфічні стосунки із правоохоронцями.

Щодо предків: усіх так хвилює можливість аристократичного походження в нашому плебейському суспільстві?

— По-різному. Зазвичай просто хочуть знати своє коріння. Або, наприклад, знайти документальне підтвердження свого єврейського чи польського походження. Знаєте, еміграція в Ізраїль, карта поляка, можливості переїзду в ЄС. От Сашко Шевченко, який нас познайомив, саме займається генеалогічними розслідуваннями. Він нещодавно працював із замовником, який цікавився своїм можливим польським походженням. Сашко збирав інформацію в архівах у чотирьох країнах — уявіть собі масштаб пошуку, заглибився аж до 1740 року та з"ясував, що наш замовник не має польської крові. Більше того: із середини XVIII століття його прямий предок став родоначальником цілої династії православних священиків.

Умов мене родичатися

З предками спокійніше, вони безвідмовні. А живі родичі чи знайомі можуть і не хотіти, аби їх розшукали.

— Якщо знайдена людина не хоче йти на контакт, ми практикуємо проведення переговорів третьою стороною. І часто-густо після переговорів людина, яка не бажала, щоб її знайшли, каже: ну дайте вашому замовнику номер мого телефону, а от де я живу та чим займаюся, не треба сповіщати. Тоді запитання до замовника: вам достатньо номера телефону? Наше завдання буде кваліфікуватися як виконане? Так, каже замовник, і отримує номер телефону. А далі вже як складеться.

У нас був випадок, коли клієнтка розшукувала зниклу сестру. Ми пішли слідом і вийшли на релігійну секту в сусідній державі. Наш детектив став членом секти, втерся в довіру до жінки, організував зустріч сестер. Але жінка не захотіла контактувати із нашою клієнткою і сказала їй про це в присутності свого духовного наставника. Наша робота була виконана. І справа вже була у міжособистісних стосунках цих родичів.

Тобто людина може зникнути з якихось своїх особистих міркувань, а не через якесь насильство щодо неї?

— Іноді доводиться стикатися з такою поведінкою людей, яка ламає усякі уявлення про логіку та здоровий глузд. От був випадок: дорослий чоловік поїхав у Київ на заробітки та зник. Півроку не було від нього звістки ні матері, ні брату. Брат звернувся до правоохоронців. Ті почали йому на пошту надсилати фото трупів — мовляв, чи не впізнаєте ви серед них свого родича? Братові ця ситуація набридла, і він прийшов до нас. Так от, ми буквально за два тижні знайшли зниклого чоловіка. Він собі спокійнісінько працював у Києві. Жив у гуртожитку. Але через малі заробітки, самотність, пригнічений настрій не хотів спілкуватися з рідними, йому нічим було їх потішити. І людина не думала, що мати просто божеволіє.

Або була історія із чоловіком, який ще у 80-ті завербувався аж у Австралію на роботу і припинив усілякі контакти з родичами в Україні. А вони його шукали, хотіли дізнатися, чи хоч живий. Ми його знайшли, все було в нього добре, жив і не потребував спілкування з ріднею.

Сюжети для Чейза

Чи просто зрозуміти, що за зникненням людини стоїть кримінал?

— Ситуації різні. Найчастіше розуміння цього приходить уже під час пошуку. От розшукували жінку, яка не повернулася з відпочинку на Середземному морі. У поліцейських зведеннях вона не згадувалася. Загуляла? Усяке буває, якщо у самотньої жінки є гроші. Однак під час пошуків з"ясувалося, що вона у сексуальному рабстві в мусульманській країні. Детектив зміг її розшукати та привезти в Україну.

І для цього став її сутенером чи клієнтом?

— Не скажу, це індивідуальні методи роботи приватного детектива. Головне, він виконав завдання. А був випадок, коли на замовлення батьків ми розшукували їхнього зниклого сина. Шукали довго, батькам набридло чекати і вони розірвали з нами угоду, але механізм пошуку вже було запущено. І згодом з"ясувалося, що хлопця вбили. І якби батько не припинив пошук, ми, можливо, знайшли би хлопця ще живим. На жаль, зникнення людини часто пов"язане із криміналом.

Але криміналом мусить займатися перш за все поліція.

— Коли до нас приходить клієнт з приводу розшуку, ми цікавимося, чи повідомив він про зникнення людини в поліцію. Він мусить повідомити — така вимога чинного законодавства. Зазвичай клієнт приходить до нас, коли робота поліції його не задовольняє.

І коли поліція не може знайти злочинця — теж?

— Теж. Розповім випадок. Злочинець зґвалтував і вбив дівчину. Правоохоронці його заарештували. Однак він зумів втекти з-під варти. Поліція його не знайшла. Батьки звернулися до Сергія Сеника, засновника детективного агентства "ОДІН". Сергій з"ясував, що злочинець завербувався до французького іноземного легіону. Детектив зумів пройти конкурсний відбір до легіону, розшукав у цій структурі злочинця, потоваришував із ним. А потім дружня вечірка, вони багато п"ють, якоїсь миті Сергій вмовляє вбивцю продовжити вечірку в Бельгії. Той, уже не контролюючи ситуацію, погоджується, і згодом літак із ними приземляється в Україні, і Сергій передає вбивцю нашим правоохоронцям. Це була блискуча операція, професійна.

Послідовники Гліба Жеглова та бухгалтерія

Професіонал може знайти людину, маючи щодо неї лише опосередковані дані?

— Може. Адже люди багато чого розповідають, якщо їх гарно розпитати. От історія: чоловік, народжений у 70-ті роки, звернувся, щоби ми знайшли його біологічну матір. Знав тільки, що в пологовий будинок швидка привезла її з танцювального майданчика. Вона народила й утекла — ніхто не встиг записати ні її імені, ні адреси, нічого. І ми її знайшли. Шукали через людей — хтось у лікарні підлогу мив, хтось на тих танцях був, хтось встиг-таки про ім"я запитати. Це ж не стандартний випадок, пам"ятний, і одне за друге в цьому розслідуванні чіплялося. Щоправда, ми знайшли не матір, а її могилу, але син хоча б дізнався, хто пустив його на світ.

Що значить "гарненько розпитати людей"? Адже і в поліції людина має право не відповідати.

— Це не означає буквально ходити з кейсом баксів і роздавати всім по 20 доларів за інформацію. Жоден замовник такого розшуку не зможе оплатити. Хоча, якщо треба когось заохотити, чом би й ні? Тільки пересічну людину, а не представника держорганів.

А ця людина за ваші гроші таких історій вам навигадує.

— Але випадків, коли якась баба Маня чи дядько Іван поспівчувають людській проблемі й дадуть правдиву інформацію, відсотків 90. Ще раз кажу: з людьми треба вміти спілкуватися.

От детектив узгодив із замовником ціну розшуку, а потім вийшов за цю суму. І що?

— Тоді проводимо додаткові перемовини із замовником: або припиняємо розшук, хоча це поодинокі випадки, або він погоджується доплатити, що теж буває вкрай нечасто, або ми фінансуємо роботу зі своїх джерел. Залежно від ситуації та попередніх угод. Але у 99 випадках зі 100 замовлення виконується у рамках обумовленого бюджету. Був замовник, який шукав інформацію про репресії стосовно своїх родичів. Спочатку ситуація здавалася простою — треба було перевірити відкриті бази репресованих в Україні та Білорусі. Але потім усе ускладнилося, довелося вести пошук в Німеччині, Ізраїлі, Росії. Один раз вихід за бюджет клієнт нам компенсував, знову не вистачило, і ми на особистих зв"язках працювали із детективами з тих країн — власним коштом. Тут імідж був дорожчий за витрати.

Детективи беруться за розшук людей у зоні АТО?

— Можу сказати про свою компанію: від 2014 року в нас жодної заявки на це не було. Але якби навіть і були, я б за них не брався. Там важка ситуація, починаючи з умов перетину кордону, стандартні методи пошуку не працюють.

• Читайте также: Анатомия лжи. Как проверяют на полиграфе полицейских, детективов НАБУ и неверных жен
  

І про особисте

Як гарантується безпека детектива? Адже під час роботи може виникнути загроза його життю.

— Якщо детективові щось загрожує, йому краще вирощувати квіти. Бійки, переслідування, перестрілки — це кіно. Професіоналізм — це виконувати своє завдання та не влипати ні в які "кіношні" ситуації. Крім того, є варіанти. Наша компанія, наприклад, співпрацює з компанією силової підтримки. Якщо раптом виникне якась позаштатна ситуація, фізична загроза від кримінального світу детективам чи їхнім клієнтам, ми звертаємося до неї.

Ігоре, все ж таки дуже хочеться подробиць про методи пошуку.

— Подробиці — то наш хліб. Ніхто вам їх не розповість. До того ж скільки детективів, стільки й подробиць. Про свої я вам, хоч і здалеку, але розповів.